зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Малашкевича С. А.

суддів: Геращенко І. В.

Арабей Т. Г.

ТОВ "Торгівельний комплекс "Застава" звернулось до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про визнання бездіяльності незаконною та стягнення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року у розмірі 37110 грн., за грудень 2006 року - 20277 грн., за січень 2007 року - 24119 грн., всього 81560 грн. та понесені судові витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 1000 грн.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги, просив стягнути з Державного бюджету України заборгованість з ПДВ по декларації за листопад 2006 року у розмірі 37110 грн., за грудень 2006 року - 20277 грн., за січень 2007 року - 24119 грн., всього 81506 грн. та судові витрати в розмірі 1000 грн.

Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року у справі № 2-а-10065/08 позов задоволений у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач – Жовтнева МДПІ м. Маріуполя подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням судом матеріального права, під час прийняття рішення. Зокрема, вказує на те, що відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ здійснюється з державного бюджету України та контроль за відшкодуванням бюджетної заборгованості здійснюють органи Державного казначейства України, тому з Жовтневої МДПІ м. Маріуполя не можуть бути стягнуті кошти з бюджетного відшкодування з ПДВ та до повноважень ВДПС не входить функція повернення коштів з державного бюджету. Щодо вимоги про визнання бездіяльності Жовтневої МДШ міста Маріуполя, то Жовтнева МДШ у місті Маріуполі не відмовляла ДКУ у місті Маріуполі у наданні висновку.

У засіданні апеляційного суду представник Жовтневої МДПІ м. Маріуполя підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим та відповідним чинному законодавству.

Позивач в судовому засіданні доводи останньої вважає безпідставними, рішення суду, на його думку, ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, тому просить скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Від Головного управління Державн ого казначейства України в Донецькій області надійшли пояснення в яких управління зазначило, що відповідно до сумісного наказу ДПА України та ДКУ № 200/86 від 21.05.2001 р. встановлено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів та за рішенням суду. Органи Державного казначейства не проводять документальних перевірок правильності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість та процентів за несвоєчасне відшкодування ПДВ, а необхідні висновки з даного приводу складають податкові органи.

Від Жовтневої МДПІ м. Маріуполя надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи К-3329/08 судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 156 КАС України, колегією суддів апеляційного суду у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки обставини на які посилається відповідач не є такими, що перешкоджають закінченню апеляційного розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні не обгрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, з наступних мотивів.

Під час розгляду спору, судом було встановлено наступне.

За результатами господарської діяльності у листопаді 2006 року ТОВ ТК "Застава" отримало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 37110 грн., у грудні 2006 року - 20277 грн., у січні 2007 року - 24119 грн., всього на загальну суму 81560 грн., про що свідчать податкові декларація з податку на додану вартість за листопад 2006 року від 18.12.2006 року, за грудень 2006 року від 19.01.2007 року, за січень 2007 року від 16.02.2007 року та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок № 2488 від 13.03.2007 року, № 2489 від 13.03.2007 року, № 2490 від 13.03.2007 року, № 3190 від 23.03.2007 року. Вказану суму позивач у рядку 24 податкових декларацій з ПДВ за вказані періоди шляхом зарахування на його розрахунковий рахунок.

13.03.2007 р. ТОВ ТК "Застава" надало до Приморського відділення Жовтневої МДПІ заяву № 28274, № 28276 про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 37110 грн. за листопад 2006 року, в розмірі 20277 грн. за грудень 2006 року.

23.03.2007 року ТОВ ТК "Застава" надало до Приморського відділення Жовтневої МДПІ заяву № 3188 про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24119 грн. за січень 2007 року.

26.04.2007 року на виконання зазначених вимог Жовтневою МДПІ у місті Маріуполі була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ ТК "Застава" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період з 01.11.2006 року по 31.01.2007 року, за результатами якої був складений акт № 773/23-7/31492015 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення –рішення: від 08.05.2007 року № 0000062344/0, яким підприємству було нараховане ПДВ у розмірі 54849 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 27425 грн., а всього 82274 грн.; від 08.05.2007р. № 0000052344/0, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 81506 грн.

Зазначені повідомлення-рішення були визнані неправомірними та скасовані за результатами оскарження їх в судовому порядку (Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2007 р.). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 року вказана постанова залишена без змін.

15.02.2008 року позивач знову звернувся до відповідача до з заявою про перерахування вказаної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства, на що відповідач письмовим повідомленням відмовив у перерахуванні ПДВ, з посиланням на те, що МДПІ не може видати довідку про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування у зв'язку із тим, що за результатами проведення зустрічних перевірок по ланцюгу поставки між ТОВ ТК "Застава" та ПП "Нертус-Ц" - є рішення Господарського суду Луганської області про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи ПП "Нертус-Ц".

Зазначена відмова відповідача в усному порядку була оскаржена начальнику ДПІ у місті Маріуполі. Із його відповіді свідчить, що відповідач не може надати висновок про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування, з тієї підстави, що неможливо перевірити ланцюгу взаємовідносин ТОВ ТК "Застава" з ПП "Нертус-Ц" та ТОВ "Пакувальна фабрика".

Таким чином, на теперішній час позивачу не відшкодована з бюджету сума ПДВ по податковим деклараціям за листопад - грудень 2006 року та січень 2007 року в розмірі 81506 грн., податковим органом не надано органу держказначейства висновок про цю суму відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Законе України " Про податок на додану вартість " бюджетне відшкодування- це сума, шо підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

За приписами п. п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови у перерахуванні позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, оскільки Закон України "Про ПДВ" не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від"ємного значення поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Разом з тим, постанова Донецького окружного адміністративного суду підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправомірно стягнути витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги у розмірі 1000 грн., оскільки можливий до відшкодування розмір витрат, пов"язаних з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб"єктом владних повноважень, встановлюється Постановою КМУ від 27.04.06 р. № 590 (590-2006-п) "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави.

За цим нормативним актом, витрати пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, компенсація за рахунок держави сплачується не за договірними цінами, а в розмірі, що не перевищує суму, що обчислюється з того, що особі яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Позивач не навів кількість повних робочих днів протягом яких йому надавалася правова допомога та не довів обґрунтованість розміру суми проведеної ним виплати за таку допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.08 р. у справі № 2-а-10065/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.08 р. у справі № 2-а-10065/08 за позовом ТОВ "Торгівельний комплекс "Застава"звернулось до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, ГУ ДКУ в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р. в сумі 81506 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. – скасувати.

Позовні вимоги ТОВ "Торгівельний комплекс "Застава" звернулось до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, ГУ ДКУ в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р. в сумі 81506 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торгівельний комплекс "Застава" заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за листопад 2006р., грудень 2006р., січень 2007р. в сумі 81506 грн.

В решті частині позовних вимог – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі складена 21 листопада 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Суддя І інстанції – Стиран В. В.

Суддя-доповідач – Малашкевич С. А.