КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-5701/08 
Головуючий у 1 інстанції Пальонний В.С.
Суддя-доповідач Василенко Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2008 року м. Київ
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs20888406) )
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Василенка Я.М.,
суддів Ситникова О.Ф.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі Литвині О.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 14.08.2007 року у справі за його адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В :
22.03.2007 року позивач військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КЕВ м. Черкаси 7874,35 грн.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.08.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням позивач військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції приймаючи не вірне рішення помилково мотивував його тим, що звільнення відповідача в запас в 2006 році не може вважатися повторним звільненням військовослужбовця і він має право на отримання передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошової допомоги при звільненні, оскільки раніше таку допомогу не отримував.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 проходив службу у Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля і наказом № 18 о/с від 05.03.2002 року звільнений у запас за ст. 64 п. "ж" (за власним бажанням) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України". Згідно вказаного наказу ОСОБА_1 нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 25 відсотків за кожний повний календарний рік служби.
В подальшому старший прапорщик ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді помічника начальника пожежної безпеки Територіального управління пожежної безпеки в м. Черкаси. Наказом № 34-пм від 27.11.2006 року старший прапорщик ОСОБА_1 звільнений в запас за пунктом 63, п. "в" (за станом здоров'я) "Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України". При звільненні у запас ОСОБА_1 на підставі ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" нарахована та виплачена вихідна допомога у розмірі 50 відсотків від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік на загальну суму 7874,35 грн. Дія цього Закону розповсюджується на осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Дані законодавчі норми аналогічні вимогам ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Позивач правомірно вважає, що зазначена сума виплачена ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", яким передбачено, що військовослужбовцям у разі повторного звільнення зі служби грошова допомога встановлена п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не виплачується.
11.01.2007 року ОСОБА_1 вручено повідомлення з проханням про добровільне повернення коштів, але на даний час кошти невідшкодовані.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси відповідно до вимог ст. 1-3 Закону України "Про правовий режим майна в ЗС України" являється суб'єктом господарської діяльності ЗС України, веде уособлене господарство, має самостійний баланс доходів та розходів економічної діяльності, а також уособлені рахунки в банківських закладах.
Як Збройні Сили України так і квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси утримуються за рахунок бюджетних коштів, тому завдані їм збитки, є збитками завданими державі.
Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що повторне отримання відповідачем вихідної грошової допомоги є безпідставними збитками держави, а отже помилково отримані відповідачем кошти після повторного звільнення підлягають поверненню у розмірі 7874,35 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу позивача військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси - задовольнити.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 14.08.2007 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси 7874,35 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий :
Судді: