Суддя першої інстанції – Могильницький М.С.

Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Малашкевича С.А.

Юрченко В.П.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року по справі № 2-а-12773/08 задоволено позов Державного підприємства "Шахта ім. Горького" до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, внаслідок чого визнана недійсною вимога Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № Ю-770 від 03.06.08р. про сплату недоїмки, штрафних санкцій і пені в розмірі 2745790,70грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було виставлено позивачеві вимогу про сплату боргу № Ю-770 від 03.06.08р. на суму недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій(штрафів) та пені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2745790,70грн. станом на 02 червня 2008р., у тому числі: недоїмка в сумі 2153166,73грн, фінансові санкції в сумі 380460,30грн., пеня в сумі 212163,67грн.

Згідно до вимог п.1 ст. 14, п.1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі Закон №1058-IV (1058-15) ) позивач є платником страхових внесків.

Відповідно до п.6 ст.20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків ( п.12 ст. 20 Закону №1058-IV).

Статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ та п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (z0064-04) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (z0064-04) встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих розрахунків позивач зобов’язаний був сплатити страхові внески за листопад 2007 року страхових внесків 369 721,10 грн., в тому числі за тарифом 33,2 % - 352 747, 40 грн., за тарифом 2 % - 16 973, 70 грн.; за листопад 2007 року страхових внесків 378 606, 49 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % - 361 029, 04 грн., за тарифом 2 % - 17 577, 45 грн.; за грудень 2008 року страхових внесків 380 696, 48 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % - 363 479, 82 грн., за тарифом 2 % - 17 216, 66 грн.; за січень 2008 року страхових внесків 387 626, 05 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % -364276, 19 грн., за тарифом 2 % - 23 349, 86 грн.; за лютий 2008 року страхових внесків 386 568, 87 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % -363538, 62 грн., за тарифом 2 % - 23 030, 25 грн.; за березень 2008 року страхових внесків 400 334, 31 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % - 376 768, 11 грн., за тарифом 2 % - 23 566, 20 грн.; за квітень 2008 року страхових внесків 382 993, 48 грн., в тому числі за тарифом 33, 2 % - 360 431, 54 грн., за тарифом 2 % - 22561, 94 грн.

Платіжними дорученнями, що знаходяться в матеріалах справи, доводиться сплата позивачем страхових внесків за цей період в повному обсягу. В кожному платіжному дорученні зазначене призначення платежу, а саме - збір до пенсійного фонду відповідно за листопад 2007 року - квітень 2008 року.

З наданої відповідачем картки особового рахунку позивача вбачається, що відповідач зарахував поточні платежі, сплачені за листопад 2007 року - квітень 2008 року в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли у минулих періодах, а поточні платежі зараховані в меншій сумі.

Частиною 5 ст. 106 Закону № 1058-IV, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що друге речення ч.5 ст. 106 Закону №1058-IV передбачає послідовне погашення недоїмки, пені, та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків, без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні даного пункту. Таким чином, зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій минулих періодів здійснене з порушенням вимог Закону (1058-15) .

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності включення відповідачем у оспорену вимогу суми недоїмки в розмірі

2153166,73 грн.

Щодо вимоги про сплату штрафних санкцій в розмірі 380460,30 грн. та пені 212163,67 грн., колегія судів зазначає наступне.

За приписами ч.9 ст. 106 Закону України №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 цієї статті встановлено, що про нарахування пені та штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 762 від 09.11.07р., № 1031 від 29.12.07р., № 1032 від 29.12.07р., № 171 від 28.03.08р. відповідачем до позивача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 380460,30 грн. та пеня 212163,67 грн.

Зазначені рішення були отримані позивачем та у встановленому законом порядку не оскаржені. Сума застосованих штрафних санкцій та пені в установлений термін відповідачем не сплачені. За таких обставин, колегія суддів вважає, що наведену суму штрафних санкцій та пені відповідачем було обґрунтовано включено у вимогу про сплату боргу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року по справі № 2-а-12773/08 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2008 року по справі № 2-а-12773/08скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Шахта ім. Горького" до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсною вимоги Управління Пенсійного фонду в Куйбишевському районі м. Донецька № Ю – 770 від 03 червня 2008 року про сплату недоїмки, штрафних санкцій і пені в розмірі 2745790,70 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька № Ю-770 від 03.06.08р. в частині сплати недоїмки із страхових внесків в сумі 2153166,73грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 листопада 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.