Справа №22а-1486/08 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку-36 інстанції – Добродняк І.Ю.

(справа №А23/301)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

08.06.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" (далі ТОВ "Ексімтрейд") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі Південна МДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000004792301/0 від 06.12.2006р. / а.с. 9-10/.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №А23/301 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням доповнень до позову / а.с. 58-59/, на те, що відповідачем за результатами перевірки зроблено безпідставний висновок про те, що операція з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 не пов’язана з господарською діяльністю відповідача, оскільки відповідною комісією було прийнято рішення про капітальний ремонт екскаватора, складена дефектна відомість, на основі якої проведено розрахунок та затверджено кошторис, і тому, що за умовами договору оренди екскаватора ЕКГ-5 обов’язок виконання капітального ремонту покладено на орендодавця, яким є позивач, позивачем було укладено договір на виконання підрядних робіт з ремонту екскаватора ЕКГ-5 та на підставі видаткової накладної вартість виконаних робіт позивачем була сплачена підряднику, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості цих робіт, обґрунтовано включено до складу податкового кредиту, просить визнати недійним податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ №000004792301/0 від 06.12.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80806 грн. за вересень 2006р.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2007р. у справі №А23/301 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ №000004792301/0 від 06.12.2006р. / а.с. 87-89/.

Відповідач – Південна МДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу / а.с. 99-100/.

Посилаючись у апеляційній скарзі, з урахуванням доповнень до апеляційної скарги / а.с. 119/, на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд постанову суду першої інстанції від 23.08.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Південної МДПІ №000004792301/0 від 06.12.2006р.

Представник позивача – ТОВ "Ексімтрейд", у судовому засіданні заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи та ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу Південної МДПІ залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем у справі – Південною МДПІ, у період з 31.10.2006р. по 15.11.2006р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Ексімтрейд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого в рахунок майбутніх платежів за період серпень, вересень 2006 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №299/230/25004967 від 22.11.2006р. / а.с. 21-29/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки, за результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що внаслідок порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "про податок на додану вартість" ТОВ "Ексімтрейд" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2006р. на суму 80806 грн. та завищено залишок від’ємного значення у декларації з податку на додану вартість за вересень 2006р. на суму 239397 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки №299/230/25004967 від 22.11.2006р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000004792301/0 від 06.12.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80806 грн. за вересень 2006р. / а.с. 31 зворотна сторона).

Позивач, не погодившись з прийнятим відповідачем за результатами перевірки рішенням та оскаржив його у порядку адміністративного оскарження, але скарги відповідача були залишені без розгляду, а прийняте податковим органом рішення залишено без змін / а.с. 32-39/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для вищезазначених висновків відповідача стали господарські відносини позивача з приводу укладення та подальшого виконання договору оренди №1/06 від 01.01.2006р.

Так, 01.01.2006р. між позивачем у справі (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Новоукраїнський гранітний кар’єр" (орендар) укладено договір оренди №1/06, умовами якого передбачено, що орендодавець передає в оренду орендарю майно, передача майна у оренду за цим договором оформлюється відповідним актом прийому-передачі, який є невід’ємною частиною цього договору, справедлива вартість орендованого майна на дату підписання цього договору, визначена за згодою сторін і становить 2526691,00 грн., договір вступає в силу з дати його підписання та діє по 31.12.2006р., за згодою сторін орендна плата за користування майном становить 30000 грн., з врахуванням податку на додану вартість, щомісячно, орендатор зобов’язаний за власний рахунок здійснювати поточний, капітальний ремонт та обслуговування орендованого майна ( п. 3. договору) / а.с. 45-46/.

Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди 01.01.2006р. сторонами за договором було підписано акт прийому-передачі майна №1 за договором №1/06 від 01.01.2006р., відповідно до якого орендодавець передав орендарю майно яке орендується загальною вартістю 2526691,00 грн., у тому числі екскаватор ЕКГ-5 ( п. 20 акту прийому-передачі), вартість якого на момент укладення договору оренди та передачі майна була визначена за домовленістю сторін у розмірі 612500 грн. / а.с. 47/.

03.08.2006р. комісією у складі представників сторін за договором оренди №1/06 від 01.01.2006р. було складено акт, відповідно до якого комісія у ході обстеження з’ясувала, що екскаватор ЕКГ-5, який позивачем було передано у оренду ЗАТ "Новоукраїнський гранітний кар’єр" за договором оренди №1/06 від 01.01.2006р., не відповідає технічним вимогам та не придатний для подальшої експлуатації, оскільки має місце зношення його складових частин по закінченню семи місяців безперервної роботи в забої гранітного кар’єру, при огляді виявлено дефекти, які дозволяють припускати наявність зношення ходової теліжки і редуктора ходу, внаслідок чого комісією зроблено висновок про необхідність здійснення капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 відповідно до дефектної відомості №1, яка додана до акту, силами орендодавця / а.с. 48 зворотна сторона, 49/.

03.08.2006р. між позивачем у справі та ЗАТ "Новоукраїнський гранітний кар’єр" було укладено додаткову угоду №4 до договору оренди №1/06 від 01.01.2006р. якою, у зв’язку з виходом з строю екскаватора ЕКГ-5 необхідно провести капітальний ремонт за рахунок коштів орендодавця згідно дефектної відомості №1 / а.с. 48/.

На виконання своїх зобов’язань за договором оренди №1/06 від 01.01.2006р., оскільки додаткова угода №4 від 03.08.2006р. є невід’ємною частиною цього договору і визначає зобов’язання орендодавця за цим договором, позивачем у даній справі 02.08.2006р. було укладено договір підряду №43-06 з приватним підприємством "Анта" / а.с. 40/.

Умовами договору підряду №43-06 від 02.08.2006р. було передбачено, що ПП "Анта" (підрядник" зобов’язується виконати роботи по капітальному ремонту екскаватора ЕКГ-5, а ТОВ "Ексімтрейд" (замовник) зобов’язується прийняті та оплатити виконані роботи, сума договору на момент його укладення становить 1921219,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 320203,20 грн. / а.с. 40/.

Відповідно до умов договору підряду №43-06 від 02.08.2006р. підрядником 07.08.2006р. складено та затверджено кошторис на ремонт та наладку екскаватора ЕКГ-5, відповідно до якого вартість робіт та матеріалі за цим договором становить 1601016 грн., а загальна вартість з урахуванням податку на додану вартість становить 1921219,20 грн., цей кошторис було погоджено з замовником / а.с. 41-42/.

Сторонами за договором підряду №43-06 від 02.08.2006р. свої зобов’язання було виконано, підрядник виконав передбачені договором роботи з ремонту та наладки екскаватора ЕКГ-5, а замовник прийняв ці роботи та сплатив їх вартість, зазначені обставини підтверджуються актом прийому-передачі робіт від 31.08. 2006р. / а.с. 43/, рахунком-фактурою №31/08-84 від 31.08.2006р. / а.с. 43 зворотна сторона/, податковою накладною №083184 від 31.08.2006р., яка була видана ПП "Анта" позивачу у даній справі / а.с. 44/.

На підставі вищезазначених первинних документів позивачем у справі податок на додану вартість у розмірі 320203,20 грн., сплачений підряднику ПП "Анта" у складі вартості робіт по ремонту та наладці екскаватора ЕКГ-5 виконаних підрядником за договором підряду №43-06 від 02.08.2006р., було включено до складу податково кредиту відповідного звітного період – серпень 2006р.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також і те що відсутні будь-які документи підтверджуючі факт виходу з строю екскаватору ЕКГ-5 та документи підтверджуючі факт повернення цього майна позивачу від орендаря, податковим органом зроблено висновки, що господарська операція - договір підряду №43-06 від 02.08.2006р. укладений між позивачем та ПП "Анта" на ремонт та наладку екскаватора ЕКГ-5 не мають відношення до господарської діяльності позивача, а тому сума податку на додану вартість сплачена позивачем у вартості робіт за цим договором не підлягає віднесенню до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду і ТОВ "Ексімтрейд" безпідставно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2006р. на суму 80806 грн. та завищено залишок від’ємного значення у декларації з податку на додану вартість за вересень 2006р. на суму 239397 грн.

Але з таким висновком податкового органу погодитись не можливо з огляду на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі стосовно вирішення питання правильності формування позивачем у справі податкового кредиту та наявності у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) , а п. 1.8 цієї ж статі цього закону передбачено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж закону передбачено - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи зміст ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" колегія суддів вважає, що принцип бюджетного відшкодування полягає у повернення платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв’язку з їх надмірною сплатою і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі вартості товару (роботі, послуг), сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які формуються суб’єктом господарювання на підставі належним чином оформлених первинних документів за відповідні звітні періоди..

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідач у справі не оспорював факт належного оформлення первинних документів - акт прийому-передачі робіт від 31.08. 2006р., рахунку-фактури №31/08-84 від 31.08.2006р., податкової накладної №083184 від 31.08.2006р., яка була видана ПП "Анта" позивачу у даній справі, які стали підставою для віднесення позивачем податку на додану вартість у розмірі 320203,20 грн. до складу податкового кредиту у серпні 2006р., також відповідач у справі не оспорював факт того, що позивач у справі є власником екскаватора ЕКГ-5, який ним було передано у оренду ЗАТ "Новоукраїнський гранітний кар’єр" за договором оренди №1/06 від 01.01.2006р..

Доводи податкового органу, відповідача у даній справі, під час розгляду справи про те, що виконання капітального ремонту екскаватора ЕКГ за рахунок орендодавця не було передбачено умовами договору оренди №1/06 від 01.01.2006р., є безпідставними оскільки обов’язок позивача щодо капітального ремонту екскаватора було визначено сторонами за договором оренди 03.08.2008р. шляхом укладенням додаткової угоди №4 до договору оренди №1/06 від 01.01.2006р., яка є невід’ємною частиною договору оренди, зміст якої та покладений на позивача у справі обов’язок щодо здійснення ним за власний рахунок капітального ремонту належного йому на праві власності майна не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки ст.. 776 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що капітальний ремонт речі, яка передана у оренду, здійснює наймодавець за власний рахунок, якщо інше не передбачено договором або законом.

Також колегія суддів вважає, що не можуть бути прийняті до уваги доводи податкового органу під час розгляду даної справи про те, що вартість капітального ремонту екскаватора перевищує його вартість, яка визначена висновком незалежної оцінки станом на 17.08.2006р., та довідкою Торгово-промислової палати України від 19.12.2006р., оскільки вартість робіт по капітальному ремонту екскаватора визначена сторонами за договором підряду на підставі кошторису, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач у справі з метою отримання прибутку, у ході здійснення своєї господарської діяльності, передав у оренду належне йому на праві власності майно, у тому числі екскаватор ЕКГ-5, а у подальшому здійснив за власний рахунок капітальний ремонт належного йому майна – екскаватора ЕКГ-5, надані позивачем первинні документи за цією операцією підтверджують що господарська операція з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 здійснена ним відповідно до умов договору оренди №1/06 від 01.01.2006р. та в межах його фінансово-господарської діяльності, і позивач у справі обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства включив суму податку на додану вартість у розмірі 320203,20 грн., сплачену ним підряднику ПП "Анта" у складі вартості робіт по капітальному ремонту екскаватора ЕКГ-5 за договором підряду №43-06 від 02.08.2006р., до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та зробив правильний висновок про те, що оскаржуване позивачем у даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом в порушення норм чинного податкового законодавства і ухвалив обґрунтоване, без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, рішення про задоволення позовних вимог позивача у даній справі та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Південної МДПІ №000004792301/0 від 06.12.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 80806 грн. за вересень 2006р., оскільки у ході розгляду даної справи апеляційним судом не було виявлено підстав для скасування або зміни оскаржуваної відповідачем постанови суду першої інстанції, а тому постанову суду першої інстанції від 23.08.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються зібраними та дослідженими у справі доказами, та не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу – Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі –

залишити без задоволення

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2007р. у справі №А23/301 –

залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.