розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-368/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ОСОБА_1 звернувся в місцевий суд з адміністративним позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначав про те, що адміністративне стягнення на нього накладено незаконно, оскільки він не вчиняв самовільного захоплення земельної ділянки. Не він, а ОСОБА_2 самовільно зайняв частину земельної ділянки, яку йому, віддав його брат для влаштування заїзду. При наданні земельних ділянок під будівництво спарених житлових будинків по вул. Торговій в м. Рудки не передбачалося жодної дороги, згідно планів земельні ділянки розміщалися впритул одна до одної. Його брат ОСОБА_3 відпустив тільки йому, а не ОСОБА_2 частину своєї земельної ділянки для влаштування заїзду.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що оскаржувана постанова державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області винесена з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , адміністративне стягнення накладено уповноваженою особою.

Не погоджуючись з прийнятою постановоюОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а справу направити на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує зокрема на те, що самовільного захоплення землі він не вчиняв, а відтак, постанова державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області від 22.05.2008 року винесена з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) і підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування її мотивів покликався на обставини, які в ній викладені.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області від 22.05.2007 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: за самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0.0034 га, яка надана ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 4).

З рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.04.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яке набрало законної сили вбачається, що сторони проживають по сусідству в м. Рудки Самбірського району. Згідно будівельних паспортів для будівництва житлових будинків їм було надано земельні ділянки, ширина кожної з них становить 14 м. При фактичному обмірі земельних ділянок ширина земельної ділянки ОСОБА_2 становить 12,95 м.,ОСОБА_1 12,98 м. Сторони користуються спільним заїздом, який облаштували із виділених частин земельних ділянок, ширина якого становить 3,48 м. (а.с. 21).

В процесі судового розгляду в суді першої інстанції встановлено та в процесі апеляційного розгляду перевірено, що в порядку здійснення державного контролю за використанням і охороною земель та додержанням вимог земельного законодавства, 16 травня 2008 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області з участю помічника прокурора Самбірської міжрайонної прокуратури та заступника начальника управління земельних ресурсів району, в присутності позивача було проведено перевірку дотримання ним вимог земельного законодавства. В процесі цієї перевірки було встановлено, що позивач, із земельної ділянки ОСОБА_2, яка була надана останньому для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, самовільно зайняв земельну ділянку площею 34 кв.м.

Наведені обставини також підтверджуються актом обстеження земельної ділянки № 172 від 16.05.2008 року з якого вбачається, що начальник Самбірського районного відділу з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області за наслідками обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 встановив, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, яка надана ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 3).

З акту узгоджувальної комісії від 4.06.2008 року по встановленню межі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 вбачається, що сторони облаштували спільний заїзд із виділених частин земельних ділянок, ширина заїзду становить 3,48 м, яким фактично користується ОСОБА_1 (а.с. 45).

Відповідно до п. "г" ст. 15 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 5, 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Згідно статті 9 цього Закону такий контроль здійснює Держземінспекція та її територіальні органи.

Аналіз вказаних норм законодавства, а також норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) дає підстави констатувати, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову та накладаючи на позивача адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-368/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2008 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.