розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Житомирі на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард Голега і К" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану Постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 31.03.2007 за результатами якої складено Акт № 3952/22/24699217 від 03.07.2007 (далі - Акт).

На підставі Акта прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003842303 від 12.07.2007 та податкові повідомлення-рішення № 000019/22/0, № 000018/22/0 від 12.07.2007.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 (далі - Закон № 265/95), а саме встановлено, що Позивач на протязі періоду, що перевірявся проводив розрахунки за електроенергію згідно рахунків-фактур, виставлених ПП ОСОБА_1, шляхом приймання готівкових коштів до каси підприємства без проведення розрахункових операцій через належним чином зареєстрований РРО.

Загальна сума розрахунків, проведених без застосування РРО склала 9058 грн. 95 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_1 орендує у Позивача приміщення з 15.07.2004, що підтверджується Договором оренди приміщення "Зоомагазин" від 15.07.2004 з наступними змінами та доповненнями (далі - Договір)(а.с. 86 - 97).

Щомісячний розмір орендної плати згідно Договору встановлено у сумі 210 грн. на місяць, в т.ч. податку на додану вартість - 35 грн.

Відповідно до абз. 5 п. 5.1 Договору орендар зобов'язаний оплачувати комунальні послуги згідно виставлених рахунків.

Відповідач вважає, що отриману Позивачем плату за комунальні послуги, зокрема, за електроенергію, слід розцінювати як отримання коштів за реалізацію продукції не власного виробництва, в зв'язку з чим, Позивач при отриманні від ПП ОСОБА_1 коштів за комунальні послуги, а саме за спожиту електроенергію зобов'язаний був застосувати реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1, 2 частини першої ст. 3 Закону № 265/95 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, зазначивши в п. 5.1 Договору оренди обов'язок орендаря оплачувати комунальні послуги згідно виставлених рахунків, Позивач та ПП ОСОБА_1 визнали його істотною умовою Договору.

Крім того, відповідно до п.2.6 Договору № 378 про постачання електричної енергії споживачам від 15.07.2004 (далі - Договір № 378), укладеного між Товариством з повною відповідальністю "Житомир-Добробут", правонаступником якого, як встановлено судом першої інстанції є Позивач, та ВАТ "ЕК"Житомиробленерго", у разі, якщо Споживач (Позивач) здає в оренду об'єкт (приміщення, техобладнання тощо) іншій організації, то він приймає на себе грошові зобов'язання щодо оплати за використану електроенергію даним об'єктом.

На виконання вимог п. .2.6 Договору № 378 Позивач самостійно проводив розрахунки за спожиту електроенергію з постачальною організацією на підставі показань лічильника з наступним включенням витрачених коштів в рахунок-фактуру на сплату орендної плати та комунальних платежів, які він виставляв ПП ОСОБА_1

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сплата ПП ОСОБА_1 Позивачу коштів за електропостачання є істотною умовою Договору оренди, а відтак такий обов'язок ПП ОСОБА_1 не можна розцінювати як продаж Позивачем послуг у вигляді електропостачання субспоживачам, оскільки предметом Договору оренди не було реалізація електропослуг, а тому Позивач не зобов'язаний був застосовувати РРО.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що застосування до Позивача штрафних санкцій є незаконним.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.