Головуючий у І інстанції – Фесюра М.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Глущенко Я.Б., при секретарі Кірієнко І.Л., за участю представників позивача Левицької Л.А., Куценка В.В. та представників відповідача Стоян В.А. та Веремієнко Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВАТ енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" звернулась в суд з позовом до ДПІ у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2005 р. №0000402331/3.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2007 року заявлений позов задоволено, скасовано податкове повідомлення – рішення від 30.09.2005 р. №0000402331/3 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на землю у розмірі 53842,8 грн., у тому числі за основним платежем 35895,2 грн., за фінансовими санкціями 17947,6 грн. та стягнуто з державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Рішення суду вмотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували права власності, користування чи оренди земельної ділянки, а тому і не існує підстав для сплати податку на землю.

Відповідач в апеляційній скарзі, просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення провідмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Новгород-Сіверською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Новгород-Сіверським районом електричних мереж за період з 01.01.2003р. по 31.12.2004р, про результати якої складено акт перевірки № 124/23/14254678/23-004 від 01.03.2005р.

Відповідно до якої перевіряючі донарахували позивачу земельний податок за 2003 - 2004 роки у розмірі 37026,72 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення - рішення від 10.03.2005р. № 0000402331/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 5077,24 грн., у тому числі за основним платежем 37026.72 грн., за фінансовими санкціями 18050,52 грн.

В подальшому, в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення податковим органом було зменшено суму податкового зобов'язання внаслідок допущеної арифметичної помилки та прийнято остаточне податкове повідомлення – рішення від 30.09.2005р. № 0000402331/3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 3842,8 грн., у тому числі за основним платежем 35895,2 грн., за фінансовими санкціями 17947,6 грн.

Суд першої інстанції при задоволенні позову послався на те, що оскільки земельна ділянка на якій встановлено опори позивача не є його власністю, не належить йому на праві користування, не існує договору оренди, то і підстави для нарахування податку на землю відсутні.

Однак судова колегія з таким висновком не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (далі – Закон) - використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди (ст. 5 Закону).

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Приписами ст.15 Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1,2,5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) .

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено судом першої інстанції, землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

При нарахуванні плати за користування позивачем земельними ділянками, податковий орган виходив з того, що оскільки опори 0,4-10 кВ, належать позивачу, то саме він повинен сплачувати податок за користування землею.

Колегія суддів погоджується з висновком перевіряючих про існування у позивача обов’язку сплачувати земельний податок з дня фактичного перебування землі у користуванні у спірний період, оскільки Закон (2535-12) не передбачає звільнення від сплати земельного податку землекористувачів у разі відсутності документів, які б підтверджували право користування.

Позивач є платником земельного податку, оскільки він маючи на балансі опори ЛЕМ 0,4-10 кВ використовує їх і не заперечує, що опори, які розташовані на земельних ділянках за які не сплачується орендна плата, належать саме йому.

Доводи суду першої інстанції з приводу того, що акти інвентаризації земельних ділянок складені всупереч приписам Положення про земельно - кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету по земельних ресурсах № 85 від 26.08.1997р. (z0522-97) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.1997р. за № 522/2326 (z0522-97) не приймаються до уваги, з наступних підстав.

Ухвалою ВАСУ від 06.11.2008 року встановлено, що визнання недійсним в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яким було затверджено акти інвентаризації земельних ділянок, з підстав проведення інвентаризації не упередженими особами, не спростовує фактичного використання позивачем земельних ділянок.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, прийняв постанову з порушенням норм матеріально та процесуального права.

Отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2007 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Справа: № 22-а-6882/08

Головуючий у І інстанції – Фесюра М.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бабенка К.А. та Глущенко Я.Б., при секретарі Кірієнко І.Л., за участю представників позивача Левицької Л.А., Куценка В.В. та представників відповідача Стоян В.А. та Веремієнко Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго" до Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоград-Сіверському районі Чернігівської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 29 серпня 2007 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.