на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання наказу Міністра оборони України № 436 від 02.08.2007р. в частині звільнення ОСОБА_1 - незаконним, -

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України та просив визнати незаконним наказ МОУ від 02.08.2007р. №436 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині його звільнення з військової служби за службовою невідповідністю та поновити його на посаді начальника штабу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язавши Міністра оборони України віддати відповідне розпорядження командувачу військами Південного оперативного командування.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ МОУ від 02.08.2007р. №436 та зобов'язано Міністра оборони України віддати розпорядження командувачу військами Південного оперативного командування про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника штабу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 125-127).

Представник Міністерства оборони України - ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 132-137).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.07.2007р. близько 21 години в м. Мелітополі представниками Мелітопольського УБОЗ на пункті прийому металобрухту затримано військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 прапорщика ОСОБА_2, сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_3 на автомобілі КАМАЗ-5511 завантаженого ломом кольорового брухту.

По даному факту посадовими особами Південного оперативного командування проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що о 18.15 год. 11.07.2007р. на технічну територію частини, яка не була зачинена та не була здана під охорону, заїхав автомобіль КАМАЗ, який після завантаження металобрухтом, близько 19 год. 45 хв. виїхав з технічної території частини, а близько 20 год. 00 хв. через КПП-1 виїхав за межі території частини. Лише після цього майор ОСОБА_4, який згідно наказу командира частини №128 від 02.07.2007р. виконував обов'язки позаштатного контролера КПП технічної території, закрив та опечатав технічну територію та здав її під охорону. Випуск автомобіля за межі частини здійснив черговий КПП-1 прапорщик ОСОБА_5, черговим військової частини з 11.07.2007р. по 12.07.2007р. був офіцер-психолог старший лейтенантОСОБА_6, черговим по парку ст. водій автомобільного взводу роти забезпечення молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_7

11.07.2007р., близько 21 год. 00 хв., автомобіль КАМАЗ, завантажений ломом латуні, був затриманий під час його вивантаження співробітниками УБОЗ на пункті прийому металобрухту в м. Мелітополі. В ході огляду автомобіля КАМАЗ була виявлена наявність лому латуні біля 3 тон.

12.07.2007 року за даним фактом військовим прокурором Запорізького гарнізону було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 410 КК України. Вироком військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 25.12.2007 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 410 КК України та призначено відповідне покарання.

За результатами службового розслідування тимчасово виконуючим посаду командувача військ Південного оперативного командування ОСОБА_10 було видано наказ від 14.07.2007р. №281 (а.с. 29-30).

У пункті 2 вказаного наказу було зазначено, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 можливо прийняти після прийняття рішення по кримінальній справі, порушеною військовою прокуратурою відносно командира ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_8, начальника штабу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_11 за ознаками злочину передбаченого статтею 410 ч. 2 Кримінального кодексу України.

16.07.2007 року військовим прокурором Південного регіону України було надіслано на адресу командувача військ Південного оперативного командування подання №2976/2 щодо усунення порушень чинного законодавства щодо збереження та використання військового майна (а.с. 99-101).

Зазначеним поданням було зобов'язано притягнути до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 за допущені порушення вимог Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) та неналежне виконання своїх обов'язків, оскільки прокурорською перевіркою було встановлено, що порушуючи вимоги ст.. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) , ст.ст. 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (548-14) , п. 5 "Положення про порядок обліку, зберігання та використання військового майна у Збройних Силах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04 серпня 2000 року (1225-2000-п) та п. 1.3 Інструкції, начальник штабу - перший заступник командира частини майор ОСОБА_1 внутрішню службу у суворій відповідності з вимогами чинного законодавства у ІНФОРМАЦІЯ_2 не організовував, її несення у частині належним чином не перевіряв, дійсним станом справ щодо наявності матеріальних засобів частини не володів.

На підставі цього, наказом Міністра оборони України від 02.08.2007р. за №436, за порушення вимог статей 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (548-14) та інших нормативно-правових актів начальника штабу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за службовою невідповідністю (а.с. 31).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано суду переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, не вказано, які саме конкретно дії вчинив позивач, що призвело до вчинення злочину військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 та не зазначено причинного зв'язку між неправомірними, на думку відповідача, діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 та подією, що сталася 11.07.2007р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки у пункті 3 Наказу Міністра оборони України №82 від 15.03.2004р. "Про затвердження інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України" (z0385-04) визначені обставини, які повинні бути встановлені при розслідуванні не наведено та обґрунтовано вини ОСОБА_1

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, за даним фактом, Військовим місцевим судом Дніпропетровського гарнізону розглядалась кримінальна справа, але відносно осіб -ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, які вироком 25 грудня 2007 року визнані винними в здійснені злочину передбаченого ч.2 ст. 410 КК України. Позивач по даній справі проходив як свідок і відносно нього кримінальна справа не порушувалась. (а.с. 103-108).

Крім того, прийняв до уваги відношення позивача до своїх службових обов'язків. Так, під час судового розгляду іншої кримінальної справи по звинуваченню військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 в здійсненні злочину передбаченого ст..15 ч.1, ст. 410 ч.2 КК України було встановлено, що 23 травня 2006 року військове майно не було викрадено з території частини, оскільки позивач проявив високу цивільну відповідальність та зразкову поведінку начальника штаба (а.с. 60-61). У в'язку з цим, на підставі окремої постанови військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 01 вересня 2006 року, наказом командувача військ ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 29.09.2006 року № 406 позивача було нагороджено цінним подарунком.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне абзац третій резолютивної частини постанови суду викласти в наступній редакції "Зобов'язати Міністерство оборони України поновити позивача на посаді, рівнозначній тій, яку він займав до незаконного звільнення".

Керуючись п.1. ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України -ОСОБА_12 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 травня 2008 року - залишити без змін, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови суду в наступній редакції:

"Зобов'язати Міністерство оборони України поновити на військовій службі ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку він займав до звільнення за наказом Міністерство оборони України від 02.08.2007р. №436 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".