Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (перший відповідач) та субўєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(другий відповідач), третя особа Волноваська міська рада Волноваського району Донецької області про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, а саме, стягнення з першого відповідача на користь другого відповідача суми орендної плати за квітень - вересень 2007 року в розмірі 5685 грн. 30 коп. та стягнення зазначеної суми з другого відповідача на користь держави на підставі ст. 208 ГК України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008 року у справі № 2а-11755/08 (суддя Христофоров А.Б.) в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм процесуального права.

Вказує на те, що суд першої інстанції неправомірно посилається на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.10.2006 року у справі № 14/269.

Зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року у справі № 43/130пн встановлено, що ТОВ "Ринок" не є належним землекористувачем, тобто, як вважає податкова інспекція, встановлений факт незаконного користування першим відповідачем земельною ділянкою.

З викладеного позивачем зроблений висновок про правомірність застосування наслідків недійсності правочину у спорі, що розглядався.

Третьою особою, також, подана апеляційна скарга, в якій вона просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вказує на те, що ТОВ "Ринок" не є власником або користувачем земельної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка в оренду йому не надавалась, він не сплачував орендну плату до бюджету.

Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рішення Волноваської міської ради від 18.05.1994 року "Про перереєстрацію державного акту", оскільки це рішення сфальсифіковане та незаконне..

Зазначає, що ТОВ "Ринок" укладаючи договір оренди з другим відповідачем та не маючи документу, який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, діяв з умислом щодо незаконного отримання орендної плати.

З викладеного заявником скарги зроблений висновок, що дії ТОВ "Ринок" по укладенню з СПД - фізичною особоюОСОБА_1договору оренди торгового місця від 17.04.2007 року № 8 завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

В запереченнях на апеляційну скаргу перший відповідач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Між ТОВ "Ринок" (орендодавець) та СПД - фізичною особоюОСОБА_1(орендар) укладений договір оренди від 17.04.2007 року № 8, згідно якого орендодавець зобов'язаний передати орендарю у строкове платне володіння та користування торгівельні місця в розмірі 48 погонних метрів, розташованих за адресою:АДРЕСА_1, для розміщення власних контейнерів та здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з торгівлею.

На виконання умов договору орендарем сплачена орендодавцю орендна плата в розмірі 8198 грн. 66 коп., що підтверджено прибутковими касовими ордерами від 15.05.2007 року № 940, від 06.06.2007 року № 1111, від 06.05.2007 року № 1325, від 01.08.2007 року № 1437, від 06.09.2008 року № 1598.

В період з 15.01.2008 року по 29.01.2008 року податковим органом здійснена виїзна планова перевірка ТОВ "Ринок" з питань дотримання вимог податкового законодавства по обчисленню, повноті та своєчасності сплати місцевих, ресурсних та неоподаткованих платежів за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складений акт від 09.02.2008 року № 317/23-10/05494202 та довідка від 30.01.2008 року № 5/23-10/05494202.

Під час перевірки встановлені порушення товариством вимог ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та ст. 125, ст. 206 Земельного кодексу України, а саме, здійснення діяльності на земельній ділянці без оформлення прав на неї.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

В апеляційних скаргах вказується на порушення адміністративним судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Як вважають заявники скарг, оскільки у ТОВ "Ринок" відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, він є неналежним землекористувачем, тому при укладенні договору оренди він діяв з умислом, за відомо суперечним інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Право ДПІ подавати позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 КАС та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державна податкова інспекція як орган державної влади, який звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, даний спір є публічно-правовим спором, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - контролюючого органу, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо подання позову про стягнення коштів за нікчемною угодою.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що у спорі, що розглядався, позивач - суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб та з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством, з наступних з підстав.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" та статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Розмір податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначають до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, не заперечується позивачем у справі, ТОВ "Ринок" у період, що перевірявся, є платником єдиного податку та згідно п. 6 Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999 року (746/99) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не є платником земельного податку.

Таким чином, порушення з боку першого відповідача законодавства України щодо сплати земельного податку відсутні.

Крім того, як зазначено в акті перевірки платник податку використовує у своїй діяльності земельну ділянку площею 17739, 39 кв.м. за адресоюАДРЕСА_1, згідно рішення Волноваської міської ради від 18.05.1994 року "Про перереєстрацію державного акту".

Зазначене рішення скасоване рішенням Волноваської міської ради від 03.08.2006 року № Y/8-88 "Про відміну рішення Волноваської міської Ради народних депутатів від 18.05.1994 року "Про перереєстрацію державного акту".

Як свідчать матеріали справи, згідно рішення Волноваської міської ради від 15 вересня 1993 року орендному підприємству "Колгоспний ринок" на право постійного користування земельною ділянкою площею 17739,32 кв.м., яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, наданий Державний акт на право постійного користування землею II - ДН № 009343 (а.с. 54-56).

Рішенням Волноваської міської ради від 18 травня 1994 року вищевказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 17739, 32 кв.м. перереєстрований з Орендного підприємства "Колгоспний ринок" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок", про що у державному акті було здійснено запис.

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.10.2006 року у справі № 14/26 закрите провадження у справі за позовом Волноваської міської Ради до ТОВ "Ринок" про визнання недійсним рішення Волноваської міської ради від 18.05.1994 року, визнання недійсним державного акту II - ДН № 009343, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, не спростовано позивачем, Волноваським районним судом Донецької області розглянутий позов прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області до Волноваської міської ради Донецької області, третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання недійсними змін, внесених до державного акту на право постійного користування землею II - ДН № 009343. Постановою у справі № 2-а-84/07 від 25.07.2007 року у задоволенні позовних вимог прокурора Донецької області відмовлено та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 22а-3063/07 від 05.10.2007 року закрите провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Таким чином, доводи позивача щодо того, що ТОВ "Ринок" є неналежним користувачем земельної ділянки, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім викладеного, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тобто, умовами чинності правочинів є дотримання певних умов, передбачених цивільним законодавством України, а саме:

1. зміст правочину не повинен суперечить цивільному законодавству;

2. правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта;

4. при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми;

5. правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним;

6. відповідність правочину спеціальним умовам.

Статтею 215 ЦК України передбачене, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом (435-15) , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, Законом розрізнені нікчемні та оспорювані правочини. Нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом, оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій формі. Іншим видом недійсних правочинів є правочини оспорювані, такі, що суперечать законним інтересам сторони або іншої особи.

З аналізу цієї норми Закону вбачається, що нею не обмежене право на звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними як нікчемних так і оспорюваних правочинів у випадках, встановлених Законом, коли порушені інтереси сторони або іншої особи, в тому числі, інтереси держави та суспільства.

З позовної заяви вбачається, що вона містить вимогу про стягнення з відповідачів коштів, отриманих за нікчемною угодою.

Правовою підставою позову податкова інспекція визначила норми статті 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, для визнання недійсними угод необхідно встановити вину сторін (сторони) у формі умислу при укладені угоди, факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб суб'єкта господарювання, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений конкретним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Позивачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суд належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати орендної плати конкретними посадовими особами ТОВ "Ринок" встановлений належно оформленою вимогою Волноваської міської ради щодо її сплати.

Крім того, згідно ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тобто, цією нормою встановлено, що правові наслідки недійсності правочину, які регулюються цією нормою, застосовуються до сторін такого правочину в разі визнання господарського зобов'язання недійсним.

В позовній заяві питання про визнання недійсним правочину не ставилось, в матеріалах справи докази визнання у встановленому порядку договору оренди недійсним відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при повному та всебічному дослідженні матеріалів справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова прийнята при вірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. 165, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області та Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008 року у справі № 2а-11755/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008 року у справі № 2а-11755/08 за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (перший відповідач) та субўєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(другий відповідач), третя особа Волноваська міська рада Волноваського району Донецької області про стягнення коштів, отриманих за нікчемним право чином - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.