Суддя першої інстанції Соболєва І.П. справа № 22-а-11605/08

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В.,

Нікуліна О.А.,

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області, про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЄС і має 2-гу групу інвалідності. Просив стягнути на його користь щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, що за 2004 рік становить 1660,00 грн.; за 2005 рік - 1660,00 грн.; за 2007 рік - 2000,00 грн.

Постановою Авдіївського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради щодо відмови в сплаті недоотриманої допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2004 - 2005, 2007 роки - неправомірними. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману допомогу на оздоровлення у 2004 році у розмірі 1158,30 грн.; у 2005 році - 1540,00 грн.; у 2007 році -1880,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

З постановою суду Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради не погодилося, подало апеляційну скаргу, вважаючи, що постанова суду винесена з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, просило рішення суду скасувати і прийняти нове, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (далі Закон №3054-III (3054-14) ), передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Управління праці і соціального захисту населення виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2005, 2007 роки - 266,70 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року № 562 (562-2005-п) .

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановою № 562 (562-2005-п) , на яку посилається відповідач, всупереч Закону №3054-III (3054-14) , (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим, з моменту прийняття постанови №562 (562-2005-п) встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Окрім цього, як вбачається зі справи Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року № 63134/00 "Кечко проти України": "Якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки ці положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань".

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону України №3054-III та Закони України Про державний бюджет на 2004, 2005, 2007 роки, тобто суд правильно задовольнив позов в цієї частині і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з урахуванням отриманих ОСОБА_1 коштів.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але помилково стягнув судовій збір з місцевого бюджету Авдіївської міської ради на користь Держави у розмірі 51,00 грн., тому вказаний абзац слід виключити з резолютивної частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27 жовтня 2008 року.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області - задовольнити частково.

ПостановуАвдіївського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року по справі № 2-а-36/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення - змінити.

З резолютивної частини постанови виключити абзац 4, а саме: "стягнути з місцевого бюджету Авдіївської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесяти однієї) гривні".

В іншій частині постанову Авдіївського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року по справі № 2-а-36/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.