Головуючий у 1 інстанції – Могильницький М.С.

Суддя-доповідач – Ястребова Л.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

У травні 2008 року Горлівська ОДПІ Донецької області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Артемвугілля" про стягнення на користь держави доходу, одержаного без установлених законом підстав за нікчемною угодою № 80/254-06 від 01.06.2006 року, а саме грошові кошти на загальну суму 1418437,97 грн.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, а представник відповідача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду 1 інстанції залишити без змін з наступних підстав.

На обґрунтування позову Горлівське ОДПІ послалося на статті 203, 215, 228 ЦК України, вказуючи, що правочин, вчинений між відповідачем та ЗАТ "Горлівське" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, порушує публічний порядок, тому є нікчемним.

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадкаї, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є юридичною особою та зареєстроване 19.02.2003 року виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32270533. 06.03.2003 року ДП "Артем вугілля" взяте на облік до Горлівської ОДПІ як платник податків за № 2941. Свою діяльність відповідач здійснює на підставі Статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості 23.01.2006 року.

У період з 12.11.2007 року по 07.12.2007 року позивачем проводилася планова документальна перевірка ДП "Артемвугілля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт № 2776-23-3/32270533 від 21.12.2007 року, де зазначено порушення п. 35 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів діяльності" у вигляді надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом без наявності ліцензії на загальну суму 3553952,79 грн. за договором № 80/254-06 від 01.06.2006 року, укладеним між ДП "Артемвугілля" та ЗАТ "Горлівське".

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Правові засади надання послуг перевезення залізничним транспортом регулюються главою 64 ЦК України (435-15) , Законом України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) .

Між сторонами немає розбіжностей щодо виконання спірної угоди обома сторонами, позивач надав замовнику послуги з перевезення, а замовник їх повністю оплатив, що свідчить про законність підстав одержання позивачем коштів у якості оплати цих послуг.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Преамбулою Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" (3929-12) визначено, що цей Закон (3929-12) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

За приписами ст. 22 цього Закону, за здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності без ліцензії встановлена відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафів), що спрямовуються до Державного бюджету України.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про відсутність обставин, передбачених ст.ст. 215, 203 ЦК України, отже і правових підстав для задоволення позову, оскільки формальне порушення з боку відповідача Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" (3929-12) не потягло за собою будь-яких негативних наслідків, щодо порушення публічного порядку.

Застосування судом першої інстанції на ст. 250 ГК України стосується посилань позивача на ст.ст. 238- 239 ГК України, щодо порушення правил здійснення господарської діяльності та застосування адміністративно-господарських санкцій. Але одночасно позивач на ст. 216 та 258 ЦК України щодо наслідкі в нікчемного правочину.

За вказаними обставинами суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосування до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду є законною і обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 195, 196, 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд,-

Апеляційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області – залишити без задоволення..

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року у справі № 2-а-10835/08 за позовом Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Державного підприємства "Артемвугілля" про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою на загальну суму 1418437,97 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.