Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – КУШНЕРИКА М.П.

суддів: ОЛЕНДЕРА І.Я., ПЛІША М.А.

при секретарі судового засідання – СТУПНИЦЬКІЙ Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою – Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької області від 24 вересня 2007р. у справі

за позовом ВАТ "Модуль"

до Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072343/0 від 11.02.05р., -

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2007р. задоволено позов ВАТ "Модуль", якою скасовано податкове повідомлення-рішення Кам’янець-Подільської об’єднаної ДПІ №0000072343/0 від 11.02.05р., яким позивачу нараховано пеню в сумі 204188,57грн.

Постанова мотивована тим, що проведено податковим органом позаплановою документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 06.10.2004р. по 11.02.2005р. за результатами якої було складено акт №5523421338358 від 11.02.2005р. та зафіксовано порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р.

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072343/0 від 11.02.05р., яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 204188,57грн.

21.01.2004р. між позивачем та ВАТ "Северсталь" укладено контракт на поставку металопродукції №804/00186217-40066, сума контракту складає 7000000,0 доларів США. На виконання умов контракту, позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 345150,00 долари США, відповідно до платіжного доручення №994774 НМ від 28.10.2004р.

Повідомлення про прибуття вантажу з відмітками митниць від 05.12.2004р., від 08.12.2004р., із зазначенням "під митним контролем" Глухівської та Подільської митниці, в яких міститься посилання на зазначений контракт, та оформлення відповідних митних декларацій типу ІМ 40 від 24.02.2005р. і 04.03.2005р. стверджують, що даний товар перетнув кордон України за вказаним контрактом.

29.07.2004р. між позивачем та ВАТ "Іспат Кармет" укладено контракт №LC2509 на поставку металопродукції. На виконання умов контракту, позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 993943,42 долари США, відповідно до платіжного доручення №1014814 НМ від 29.10.2004р.

Повідомлення про прибуття вантажу з відмітками митниць від 14.11.2004р., від 15.11.2004р., від 18.11.2004р., від 21.11.2004р., від 23.11.2004р., від 24.11.2004р., від 25.11.2004р., від 28.11.2004р., від 30.11.2004р., із зазначенням "під митним контролем" Глухівської та Подільської митниці, в яких міститься посилання на зазначений контракт, та оформлення відповідних митних декларацій типу ІМ 40 від 24.02.2005р. і 04.03.2005р. стверджують, що даний товар перетнув кордон України за контрактом №LC 2509.

Відповідно до ч.2 ст. 1 та ст. 212 Митного кодексу України, моментом перетину товаром митного кордону України є фактичне переміщення товару через митний кордон, тобто товар було ввезено у вищевказані дати (дати перетину вантажем митного кордону України, підтверджені штампом митниці на кордоні).

Оскільки товар за контрактом №804/00186217-40066 від 21.01.2004р. та №LC 2509 від 29.07.2004р. перетнув митний кордон України, відповідно до зазначених в вантажних документах дат, тому позивачем не порушено 90-денний строк, передбачений ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Податковим органом безпідставно застосовано Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , оскільки п.4.2.2 ст.4 цього Закону не передбачено порушення резидентами термінів передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .

Кам’янець-Подільська об’єднана ДПІ оскаржила постанову з підстав порушення норм матеріального права, мотивуючи тим, що відстрочення поставки товару за імпортною операцією з моменту здійснення авансового платежу ВАТ "Модуль" на користь нерезидента, на виконання зобов’язань контракту, без наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України не повинно перевищувати термін в 90 календарних днів, що передбачено ч.1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Ч.4 цього ж Закону (185/94-ВР) передбачено, що за порушення резидентами термінів, передбачених ст..2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотки від суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Вважає, що судом застосовано термін "момент здійснення імпорту", визначений ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р., тобто момент перетину товаром митного кордону України.

Момент перетину митного кордону визначається згідно вимог п.1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997р. (z0443-97) , якою передбачено, що момент перетину митного кордону, при перевезенні залізничним транспортом при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Вантажно-митна декларація – заява, яка подається митному органу та у якій вказується саме мета переміщення товару через митний кордон України і на підставі якої встановлюється комплекс певних процедур для переміщення товару через митний кордон України, а обсяги таких процедур визначаються в залежності від заявленої мети переміщення у відповідному митному режимі.

Вантажно-митна декларація засвідчує надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов’язки зазначених у декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Товаросупровідні документи не можуть визначатись беззаперечним доказом того, що супроводжуючий товар є товаром саме за імпортною операцією, а отже і імпортним товаром.

Товаросупровідна документація слугує для ідентифікації товарів під час здійснення митного контролю – ст. 64 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.40 зазначеного Кодексу, усі товари, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю, який передбачає проведення митним органом мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Оскільки, на момент перевірки, у позивача була відсутня належним чином оформлена вантажно-митна декларація, відповідно до п.35 ст. 1 Митного кодексу України, дозвіл митного органу на переміщення товарів за зовнішньоекономічним контрактом через митний кордон України ВАТ "Модуль" не отримало, з підстав відсутності зазначення мети такого переміщення товару у вантажно-митній декларації та відсутністю проведення всіх митних процедур, встановлених для ввезення саме імпортного товару.

Також був відсутній факт переміщення цих товарів через митний кордон України, оскільки позивачем не було оформлено вантажно-митної декларації, відповідно до вимог п.23 ст.1 зазначеного вище Кодексу.

Вантажно-митні декларації ВАТ "Модуль" були подані до митного органу дещо пізніше ніж дати, на яку припадало проведення перевірки податковим органом.

Встановлення (засвідчення) моменту здійснення імпорту є встановлення моменту перетину товаром митного кордону України.

За наявності належним чином оформленої та відповідної саме для митного режиму "імпорт" вантажно-митної декларації – типу ІМ – 40, є можливість пересвідчитись, що цей товар являється ввезеним з метою здійснити імпортну операцію.

Апелянт вважає, що датою перетину митного кордону України слід визначати дату зазначену штампом на товаросупровідних документах про взяття під митний контроль – у документах, що супроводжують товар, легалізують його ввезення, але при обов’язковій умові –наявності належним чином оформлених вантажно-митних декларацій типу ІМ - 40, заяви про мету переміщення товару митного кордону України.

В доповненні до апеляційної скарги зазначають, що ними правомірно нараховано пеню, відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки відповідно до висновку спеціаліста-економіста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..М.С.Бокаріуса від 06.12.2007р. №11641, висновку Національної юридичної академії України ім.Я.Мудрого від 26.03.2008р. №5892/7/22-5011, висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України від 16.04.2002р., лише момент оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ – 40 (імпорт) свідчить про закінчення імпортної операції.

Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Проведеною податковим органом позаплановою документальною перевіркою позивача з питань своєчасності розрахунків по експортно-імпортних операціях, згідно повідомлення Хмельницької філії "ПриватБанк" від 04.02.2005р. за період з 06.10.2004р. по 11.02.2005р. за результатами якої було складено акт №5523421338358 від 11.02.2005р. та зафіксовано порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р.

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072343/0 від 11.02.05р., яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 204188,57грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного 21.01.2004р. між позивачем та ВАТ "Северсталь" контракту на поставку металопродукції №804/00186217-40066, сума контракту складає 7000000,0 доларів США, позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 345150,00 долари США, відповідно до платіжного доручення №994774 НМ від 28.10.2004р.

Повідомлення про прибуття вантажу з відмітками митниць від 05.12.2004р., від 08.12.2004р., із зазначенням "під митним контролем" Глухівської та Подільської митниці, в яких міститься посилання на зазначений контракт, та оформлення відповідних митних декларацій типу ІМ 40 від 24.02.2005р. і 04.03.2005р. стверджують, що даний товар перетнув кордон України за вказаним контрактом.

На виконання умов контракту № LC2509 від 29.07.2004р. на поставку металопродукції, укладеного між позивачем та ВАТ "Іспат Кармет", ВАТ "Модуль" здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 993943,42 долари США, відповідно до платіжного доручення №1014814 НМ від 29.10.2004р.

Повідомлення про прибуття вантажу з відмітками митниць від 14.11.2004р., від 15.11.2004р., від 18.11.2004р., від 21.11.2004р., від 23.11.2004р., від 24.11.2004р., від 25.11.2004р., від 28.11.2004р., від 30.11.2004р., із зазначенням "під митним контролем" Глухівської та Подільської митниці, в яких міститься посилання на зазначений контракт, та оформлення відповідних митних декларацій типу ІМ 40 від 24.02.2005р. і 04.03.2005р. стверджують, що даний товар перетнув кордон України за контрактом №LC 2509.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що товар було ввезено позивачем у вищевказані дати - дати перетину вантажем митного кордону України, які підтверджені відміткою митниці.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) – момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Момент перетину товару митного кордону України не ставиться в залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на власний розсуд.

Тому, моментом перетину товару митного кордону України є фактичне переміщення товару через митний кордон, що підтверджується відміткою пункту пропуску митниці про взяття товару "під митний контроль".

Вантажно-митна декларація не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу "під митним контролем" і відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону.

Оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ – 40 на імпортні товари, як завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину цими товарами митного кордону України, тоді як саме з останнім ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пов’язує закінчення строку поставки товарів (робіт, послуг) в імпортних операціях, здійснюваних на умовах авансових платежів.

Податковим органом також безпідставно віднесено суму пені до податкового зобов’язання, оскільки пеня за порушення резидентами термінів передбачених ч.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. (185/94-ВР) , не передбачена як вид податку чи іншого обов’язкового платежу, а тому не може застосовуватись Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 24.09.2007р. у справі за позовом ВАТ "Модуль" до Кам’янець-Подільської об’єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000072343/0 від 11.02.05р., - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 21.10.08р.