Головуючий у І інстанції: Сташків Р.Б.

Суддя-доповідач: Коваль М.П.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І., Саприкіної І.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "БЛК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 13.12.2006 № 013146/15-12/0, № 013147/15-12/0, -

Постановою Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року вищевказаний позов задоволений частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ( далі – відповідач) № 013147/15-12/0 від 13.12.2006 в частині зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "БЛК" (далі – позивач) сплатити штраф у сумі 4 381,44 грн. У решті позову відмовлено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції неправомірно застосовано строки давності, передбачені пп.. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Господарський суд м. Києва прийшов до висновку про задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення – рішення № 013147/15-12/0 від 13.12.2006. так як відповідачем неправомірно, тобто поза межами строку давності, визначено позивачу штрафні санкції у розмірі 20 % за затримку сплати податку на додану вартість у 2002 та 2003 роках у сумі 4 381, 44 грн., колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Акта перевірки від 13.12.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення:№ 013146/15-12/0, яким позивачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, за затримку сплати до ЗО календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1658 грн., застосовано штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що склало суму 165,80 грн.;

№ 013147/15-12/0, яким позивачу на підставі цієї ж норми, за затримку сплати від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31228,64 грн., застосовано штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що склало суму 6245,73 грн.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, які встановлені цим Законом (2181-14) .

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 (у редакції Закону України від 20.02.2003 № 550-ІУ (550-15) ) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Позивач підтвердив дату фактичної сплати сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період 2005-2006 років, та не заперечував про застосування до нього в цій частині штрафних санкцій.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181 передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (2181-14) , не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України, а згідно з пунктом 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для висновку про те, що хоч штрафна санкція (штраф) не є податковим зобов'язання проте, даний Закон (2181-14) прирівнює її до податкового зобов'язання, тому відповідач мав право нарахувати штрафні санкції лише в межах строку встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181.

Також, Господарським судом м. Києва вірно зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем не були враховані положення підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181, відповідно до якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є такими, що суперечать чинному законодавству.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем дійсно поза межами строку давності визначено позивачу штрафні санкції у розмірі 20 % за затримку сплати податку на додану вартість у 2002 та 2003 роках у сумі 4 381, 44 грн., тому заявлений позов підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "БЛК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 13.12.2006 № 013146/15-12/0, № 013147/15-12/0 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий у І інстанції: Сташків Р.Б.

Суддя-доповідач: Коваль М.П.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І., Саприкіної І.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "БЛК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 13.12.2006 № 013146/15-12/0, № 013147/15-12/0.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "БЛК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 13.12.2006 № 013146/15-12/0, № 013147/15-12/0 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 10 липня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.