зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Старосуда М.І., Ястребової Л.В.

Постановою господарського суду Донецької області від 7 серпня 2008 року по справі №34/245а (арк. справи 16-19 том 2) задоволений позов Державного підприємства "Донецьквантажтранс", визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 10 липня 2006 р. № 0002891640/0/8936 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1680,63 грн., № 0002881640/08937 від 10 липня 2006 р. - на суму 576,80 грн., № 0002871640/0/8938 від 10 липня 2006 р. - на суму 4775,33 грн., №0002851640/0/8940 від 10.07.2006 р. - на суму 1678,76 грн., № 0002841640/0/8941 від 10 липня 2006 р. - на суму 1439,69 грн., № 0002821640/0/8942 від 10 липня 2006 р. - на суму 1396,11 грн., № 0002831640/0/8943 від 10 липня 2006 р. – на суму 1441,70 грн., з мотивів необґрунтованості їх застосування.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, встановила наступне.

Актом перевірки від 6 липня 2006 року (арк. справи 18-19 том 1) відповідачем встановлена затримка сплати позивачем суми узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Керівником Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька 10 липня 2006 року прийняті спірні податкові повідомлення–рішення, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності:

- № 0002811640/0/8943, яким застосований штраф сумою 1441 грн. 70 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань 148 календарних днів у сумі 2883 грн. 39 коп. (арк. справи 20 том 1);

- № 0002821640/0/8942, яким застосований штраф сумою 1393 грн. 11 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 169 календарних днів у сумі 1393 грн. 11 коп. (арк. справи 21 том 1);

- № 0002841640/0/8941, яким застосований штраф сумою 1439 грн. 69 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 169 календарних днів у сумі 2879 грн. 37 коп. (арк. справи 22 том 1);

- № 0002851640/0/8940, яким застосований штраф сумою 1678 грн. 76 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 216 календарних днів у сумі 3357 грн. 51 коп. (арк. справи 23 том 1);

- № 0002861640/0/8939, яким застосований штраф сумою 7508 грн. 00 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 257 календарних днів у сумі 15016 грн. 00 коп. (арк. справи 24 том 1);

- № 0002871640/0/8938, яким застосований штраф сумою 4775 грн. 33 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 263 календарних дні у сумі 9550 грн. 66 коп. (арк. справи 25 том 1);

- № 0002881640/0/8937, яким застосований штраф сумою 576 грн. 80 коп. у розмірі 20% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 85 календарних днів у сумі 2884 грн. 00 коп. (арк. справи 26 том 1);

- № 0002831640/0/8936, яким застосований штраф сумою 1680 грн. 63 коп. у розмірі 50% за порушення граничного терміну сплати податкових зобов’язань на 193 календарних дні у сумі 3361 грн. 25 коп. (арк. справи 27 том 1).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) або іншими законами з питань оподаткування.

Колегія суддів не погоджує також рішення про правонаступництво, як підставу виникнення податкового боргу, з огляду на вищенаведене.

Порядок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу при реорганізації платника податків передбачений статтею 13 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Підпунктом 13.1.2 пункту 13.1 зазначеної вище статті передбачено, що реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізовується, не тягне за собою розподілу податкових зобов’язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органа така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов’язань платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Податковий орган не довів факт прийняття рішення про застосування солідарної або розподільчої податкової відповідальності, а також не надав зазначене рішення.

Колегія суддів зазначає, що само по собі рішення про правонаступництво, не є підставою виникнення податкових зобов’язань, і те, що відповідач в обліковому рахунку сформував дані на підставі зазначеного рішення, не узгоджується з нормами податкового законодавства. Підстави та моменти узгодженості податкових зобов’язань є загальними, терміни сплати виникають у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , внаслідок подання податкових декларацій платниками податків або визначення податковим органом податкового зобов’язання шляхом прийняття податкового повідомлення–рішення платникам податків, податкові зобов’язання або податковий борг, яких перейшов до позивача. Нові терміни сплати не визначаються і не змінюються.

З огляду на зазначене, суд не приймає правову позицію відповідача, що формування боргу внаслідок правонаступництва на підставі документів, які не є підставою виникнення податкових зобов’язань.

Суд зазначає, що підставою для внесення даних до облікової картки платника податків не можуть бути лише листи або акти приймання-передачі податкового боргу без документів, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов’язання платника до бази даних передбачені пунктом 2.2 (чинним на момент формування облікового картки позивача) Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 (z0843-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (z0843-05) ). До зазначених документів, зокрема, належать податкові декларації, повідомлення (рішення), рішення прийняті за результатами розгляду скарг платників податків у адміністративному та судовому порядках, договори про розстрочення або відстрочення податкового боргу та інші.

Відсутність зазначених документів, з огляду на процесуальний принцип належності доказів, відповідно до статті 70 КАС України унеможливлює встановлення узгодженої суми податкових зобов’язань за кожний звітний податковий період, граничні строки їх сплати, кількість днів затримки, розмір штрафу та його суму.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 7 серпня 2008 р. у справі №34/245а – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 7 серпня 2008 р. у справі №34/245а – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 жовтня 2008 року в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 жовтня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова