Справа: №22-а-4773/08

 Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.

Доповідач: Коваль М.П.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Коваля М.П.,

суддів Саприкіної І.В.

Бараненко І.І.

при секретарі Сироті П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рмед" до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рмед" звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 18.10.2006 року № 0000722302/0, від 20.11.2006 року № 0000722302/1, від 26.01.2007 р. № 0000722302/2, від 16.04.2007 р. № 0000722302/3.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року позов задоволено повністю, скасовані рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва від 18.10.2006 року № 0000722302/0, від 20.11.2006 року № 0000722302/1, від 26.01.2007 р. № 0000722302/2, від 16.04.2007 р. № 0000722302/3.

Не погоджуючись з даною постановою Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року скасувати та винести нову постанову.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату і час судового розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснювати судовий розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами перевірки ДПІ у Солом’янському районі на підставі акта перевірки від 12.10.2006 року №2568-5813/230204/31922057 та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2006 року № 0000722302/0, від 20.11.2006 року № 0000722302/1, від 26.01.2007 р. № 0000722302/2, від 16.04.2007 р. № 0000722302/3, якими позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 30747,37 грн., в тому числі 20498,25 грн. – основний платіж та 10249.12 грн. – штрафні санкції. Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" надало послуги ТОВ "Рмед" щодо встановлення, монтажу, доставки, навчання з гарантійним та сервісним обслуговуванням, що підтверджується актом виконаних робіт від 29.03.2005 року. ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" виписало на рахунок ТОВ "Рмед" податкову накладну № 24 від 29.03.2005 року на суму 16842 грн., в тому числі ПДВ 2807 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні чинні рішення податкового органу про донарахування ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджують наявність у нього податкового боргу, що виник за результатами виконання зазначених господарських операцій з позивачем. Наданий ДПІ у Оболонському районі м. Києва акт перевірки ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" від 24.06.2005 № 32/26-10/33230072 стосується періоду діяльності підприємства з 01.01.2005 по 31.01.2005 і обставини здійснення господарських операцій з позивачем в ньому не досліджувались.

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факту порушення ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" положень податкового законодавства, зокрема, щодо формування податкових зобов'язань

та податкового кредиту з ПДВ за результатами відповідних господарських зобов'язань.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) юридичним наслідком визнання ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" банкрутом є здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в т.ч. держави. Доказів того, що в межах ліквідаційної процедури було встановлено заборгованість ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" перед бюджетом з ПДВ за вищевказаною господарською операцією з позивачем відповідачем суду не надано.

Таким чином, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що в період укладення між позивачем та ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" вищевказаних договорів та їх виконання позивач мав всі підстави для включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки ТОВ "Анкор Трейдінг-Плюс" було належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість, ним були виписані та надані позивачеві податкові накладні, а позивачем суми податку на додану вартість були сплачені у складі вартості товару, вказані податкові накладні та угоди не визнані у встановленому законом порядку недійсними, тому позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а тому прийняття спірних рішень про нарахування позивачу податку на додану вартість є безпідставними. Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначає лише один випадок невлучення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку – відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений закон не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що і не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не було порушено податкового законодавства, а також відсутня сума недоплати з податку на додану вартість.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції були застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рмед" Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва не законно, а тому адміністративний позов обґрунтовано підлягав задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рмед" до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Справа: №22-а-4773/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.

Доповідач: Коваль М.П.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Коваля М.П.,

суддів Саприкіної І.В.

Бараненко І.І.,

при секретарі Сироті П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рмед" до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у вигляді ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.

Роз’яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 13 жовтня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва - відмовити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 03 серпня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.