Київський апеляційний адміністративний суд
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2008 року місто Київ
( Додатково див. постанову Ірпінського міського суду Київської області (rs3432327) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs20889517) )
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Бараненка І.І.,
суддів: Коваля М.П.,
Маслія В.І.,
при секретарі судового засідання - Калініній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2007 року в адміністративній справі №2-а-243/07 за позовомОСОБА_1до Генерального штабу Збройних Сил України про стягнення грошової допомоги при звільненні з військової служби,
в с т а н о в и в :
У серпні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , просив визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України, стягнути 12 120,36 грн. грошової допомоги при звільненні, 2 734,12 грн. - упущеної вигоди, 3 000 грн. - моральної шкоди.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2007 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України, присуджено до стягнення 10 025,96 грн. грошової допомоги при звільненні, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Генерального штабу Збройних Сил України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в ДП "Укреарорух" з 12.07.2002 року. Наказом Міністра Оборони України від 4.10.2006 року №819 ОСОБА_1. був звільнений з військової служби за п. 67 пп. "б" за станом здоров'я. Наказом №491/0 генерального Директора "Украерорух" позивач був звільнений 12.10.2006 року з посади провідного інженера групи науково-дослідних робіт з CNS та АТМ науково-дослідницького відділу центу підвищення кваліфікації ДП "Украерорух". Вислуга років у Збройних Силах України становила повних 28 років.
З довідок ДП "Украерорух" від 18.10.2006 року №6.1-918 та довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії грошове забезпечення позивача було наступним: оклад за військове звання - 135,00 грн., посадовий оклад - 272,00 грн., надбавки за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та окладу за військове звання - 162,80 грн., надбавка встановлена Указом Президента України від 23.02.2002р. №172 у розмірі 100% - 569,80 грн., надбавка за безперервну військову службу - 1 160,28 грн., премії - 1 302,52 грн., надбавки за особливі умови служби - 149,60 грн.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" від 7.02.2001р. №104 (104-2001-п) військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Окрім того, керівникам державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені категорії осіб, надано право виплачувати додаткові види грошового забезпечення, встановлені законодавством, в межах асигнувань на утримання цих органів і установ
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Оскільки вищезазначеними нормами встановлено, що керівництво ДП "Украерорух" мало право самостійно встановлювати розмір премії позивача як додаткового виду грошового забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про те, що при встановленні розміру грошової допомоги при звільненні необхідно враховувати розмір премії, що є складовою грошового забезпечення позивача, лише в розмірі, встановленому наказом Міністра оборони України від 5.03.2001р. №75 (z0251-01) , оскільки чинним законодавством не передбачено зміну розміру фактично виплаченого грошового забезпечення при обрахуванні грошової допомоги при звільненні.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Ірпінський міський суд Київської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 21 вересня 2007 року в адміністративній справі №2-а-243/07 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий
Судді:
І.Бараненко
М.Коваль
В.Маслій
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 2 ЖОВТНЯ 2008 РОКУ