представника третьої особиОб`єднаного колективу по будівництву експерементально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" - Бондар Володимира Вікторовича, на підставі довідки № 22-364-1849;

представика третіх осібОСОБА_3 та ОСОБА_4- ОСОБА_5, довіреність № 12 від 27.03.07 року та довіреність б/н від 09.11.06 року;

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1та апеляційну скаргу представника третьої особи Об'єднаного колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" -Бондар Володимира Вікторовича на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 23.04.08 у справі № 2а-20/2008р.

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

треті особи: Об'єднаний колектив по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" (вул.Б.Михайлова, 6, м.Севастополь, 99014);

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2);

ОСОБА_4(АДРЕСА_3).

про визнання незаконним рішення,

ОСОБА_1. звернувся з адміністративним позовом до суду, просить визнати недійсним Рішення Севастопольської міської Ради № 3379 від 18.05.2005р. "Про передачу у приватну власність гр.ОСОБА_3. земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Грецька (Візантійська), 11; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку, № 2285/1-м-06 від 26.07.2005р., виданий на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 25.08.2005р., укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. Відповідно позивач просив визнати недійсним та скасувати державний акт № 010665900014 від 17.01.2006р., виданий на ім'я ОСОБА_4. та зобов'язавши її повернути до Управління земельних ресурсів державний акт з метою анулювання відомостей про право власності ОСОБА_4. на спірну земельну ділянку. Вимоги позивача мотивовані тим, що Севастопольська міська Рада протиправно передала у власність ОСОБА_3. спірну земельну ділянку, не дивлячись на те, що вона вже була обтяжена правом позивача на користування нею.

Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 15.02.2008р. позовні вимоги ОСОБА_1. щодо визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, № 2285/1-м-06 від 26.07.2005р., виданного на ім'я ОСОБА_3; визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 25.08.2005р., укладеного між ОСОБА_3. та ОСОБА_4., визнання недійсним та скасування державного акту № 010665900014 від 17.01.2006р., виданого на ім'я ОСОБА_4. та зобов'язання повернення до Управління земельних ресурсів державного акту з метою анулювання відомостей про право власності ОСОБА_4. на спірну земельну ділянку -залишені без розгляду по підставах ст. 155 ч.1 п.5 КАС України, за клопотанням позивача про відкликання позовної заяви.

Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23.04.2008р. ОСОБА_1відмовлено в задоволені позову до Севастопольської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення щодо передання у приватну власність земельної ділянки.

Ухвалюючи відповідну постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення вимог ч.1 ст. 72 КАС України, не були доведені обставини, на яких він ґрунтував свої вимоги.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1. 05.05.2008р. направив на адресу суду заяву про апеляційне оскарження. 23.05.2008р. ОСОБА_1. звернувся до суду з апеляційною скаргою, якої просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23.04.2008р., мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає, що суд при ухваленні постанови не вірно застосував норми земельного законодавства, вирішивши питання про припинення права позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Щодо порушення норм процесуального права, позивач звертає увагу на те, що суд першої інстанції при розгляді спору знехтував положеннями ст.ст. 69, 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, а саме, не надав відповідної оцінки доказам, які свідчили про наявність між сторонами договору про передачу у безстрокове користування спірної земельної ділянки.

Представник Об'єднаного колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" - Бондар В.В. 30.04.2008р. також звернувся до суду з апеляційною скаргою, якої просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23.04.2008р. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, що виразилося у тому, що справа повинна бути розглянута у порядку цивільного судочинства, оскільки матеріалами справи безперечно підтверджується, що між сторонами є спір про право, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги просить суд закрити провадження у справі по підставах ст. 157 КАС України.

Ухвалами судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду м.Севастополя Лядової Т.Р. від 22.08.2008р. відкрите апеляційне провадження по апеляційним скаргам позивача ОСОБА_1та апеляційної скарги представника третьої особи Об'єднаного колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" -Бондар Володимира Вікторовича.

Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2008р. закінчена підготовка, наявна справа призначена до апеляційного розгляду на 18 вересня 2008 рік, о 10 год. 00 хв. Згодом у справі оголошувалася перерва до 25 вересня 2008 року, 09.45 годин.

У судовому засіданні заявники апеляційних скарг та їх представники підтримали свої вимоги з мотивів викладених у апеляційних скаргах.

Представник відповідача та третіх осіб ОСОБА_3. і ОСОБА_4. у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг, посилаючись на те, що рішення суду вірно ґрунтується на недоведенні позову позивачем.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 20.03.1990р. № 4/334, ОСОБА_1 надана у постійне користування земельна ділянка, площею 0,054га. по вул.Грецька (Візантійська), 11 в м.Севастополі.

Згідно ч.3 ст. 16 Земельного Кодексу України (в редакції 1970 року), у постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

У відповідності до цієї норми права у вказаному рішенні зазначені такі мети, а саме, вказане, що земельна ділянка землекористувачу надана для будівництва індивідуального житлового будинку. На забудовників покладений обов'язок по укладанню з Управлінням житлово-комунального господарства договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності та засвідчити його у нотаріальної конторі.

У статті 23 ЗК України (редакції 1970р.) та ст.96 ч.1 п."а" ЗК України (в редакції 2001р.) законодавець зазначив, що землекористувачі мають право і повинні користуватися земельними ділянками в тих цілях, для яких вони їм надані.

Разом з тим, доказів, підтверджуючих використання ОСОБА_1. земельної ділянки, площею 0,054га. по вул.Грецька (Візантійська), 11 в м.Севастополі за її цільовим призначенням позивачем, в порушення вимог ч.1 ст. 72 КАС України, надано не було.

З таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач на момент прийняття оскаржуваного рішення у встановленому законом порядку не мав права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки не використував її тривалий час.

Судом вірно застосовані положення п.4 ч.1 ст. 416 Цивільного Кодексу України, відповідно до яких невикористання земельною ділянкою для забудови протягом трьох років -є підставою для припинення права користування нею.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що спірна земельна ділянка виділялася позивачу, як члену об'єднаного колективу експериментально-показного молодіжно-житлового комплексу забудовників "Гераклея".

Згідно повідомлення прокурору Гагарінського району м.Севастополя вбачається, що позивач є виключеним з членів об'єднаного колективу експериментально-показного молодіжно-житлового комплексу забудовників "Гераклея".

Таким чином є правові підстави вважати, що позивачем втрачене право користування спірною земельною ділянкою і по підставах п.4 ч.1 ст. 36 Земельного Кодексу України (в редакції 1970 року) (припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було надано службовий наділ, а також інших випадків, передбачених законодавством України).

Відповідно до статті 20 ЗК УКраїни (редакції 1970р.), право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею.

Разом з тим, як було безперечно встановлено у судовому засіданні судом першої інстанції, відповідних правовстановлюючих документів на постійне право користування земельною ділянкою, площею 0,054га. по вул.Грецька (Візантійська), 11 в м.Севастополі позивачем, в порушення вимог зазначених норм права отримано не було.

З тих самих підстав судова колегія не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що його право користування не було припинено у встановленому законом порядку, що робить неможливої передачу обтяженої земельної ділянки у власність ОСОБА_3., тому як вже наголошувалося вище на період 18.05.2005р. право позивача на користування спірною земельною ділянкою вже не існувало, а тому не потребувало його припинення.

Дослідивши наявні докази, у їх сукупності судова колегія доходить до висновку про те, що рішення Севастопольської міської Ради № 3379 від 18.05.2005р. "Про передачу у приватну власність гр.ОСОБА_3. земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Грецька (Візантійська), 11 прийняте відповідачем у порядку і спосіб діючого законодавства та в межах, передбачених статтею 9 ЗК України (в редакції 2001 року), у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1. не має.

Щодо доводів, висловлених у апеляційної скарзі представником Об'єднаного колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" -Бондар В.В. відносно необхідності закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що наявний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, судова колегія також знаходить їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється у тому числі і на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 18 КАС України, до предметної підсудності адміністративних справ відносяться і ті, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, їм оскаржується акт індивідуальної дії, а саме рішення органу місцевого самоврядування -Севастопольської міської Ради, що дозволяє зробити висновок про те, що оскаржувана постанова ухвалена у відповідності до правил предметної підсудності та компетенції адміністративних судів.

Крім того, відмовляючи Об'єднаному колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" в задоволенні апеляційної скарги, судом враховується і той факт, що оскаржувана постанова не зачіпляє його прав та законних інтересів, оскільки матеріалами справі безперечно підтверджується, що ні під час виникнення спірних правовідносин ні в наступний час ОКБЕПМЖКІЗ "Гераклея" не мало будь-якого права на спірну земельну ділянку.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства, суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 23.04.08 у справі № 2а-20/2008р. -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника третьої особи Об'єднаного колективу по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея" -Бондар Володимира Вікторовича на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 23.04.08 у справі № 2а-20/2008р. -залишити без задоволення.

Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23.04.2008р. за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради, треті особи: Об'єднаний колектив по будівництву експериментально-показового молодіжно-житлового комплексу індивідуальних забудовників "Гераклея", ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання незаконним рішення -залишити без змін.