ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2008 року м. Львів
( Додатково див. постанову Вищого адміністративного суду України (rs16528411) )
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - КУШНЕРИКА М.П.
суддів: БАГРІЯ В.М., ЗАВЕРУХИ О.Б.
при секретарі судового засідання - СЮТИК Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу
за апеляційною скаргою - Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2007р у справі
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську
про скасування першої податкової вимоги №1/556/12/17/8/24-1 від 16.03.2007р., -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2007р. задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, якою скасовано першу податкову вимогу ДПІ в м.Івано-Франківську №1/556/12/17/8/24-1 від 16.03.2007р.
Постанова мотивована тим, що ст.5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) також не містить положень щодо обов'язку позивача подавати податкову декларацію, а отже податковим органом надіслано позивачу податкову вимогу на неузгоджену суму податкового зобов'язання.
У спірній вимозі вказано, що станом на 15.03.2007р. у позивача виник податковий борг у сумі 120грн. за узгодженим податковим зобов'язанням.
Податковим органом не проведено процедуру узгодження податкового зобов'язання, яка є необхідною при надсиланні платнику податків податкової вимоги та на яку вказує закон.
ДПІ в м.Івано-Франківську оскаржила постанову з підстав порушення норм матеріального права, мотивуючи тим, що відповідно до ч.2 ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 30.11.2006р. ставки єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб на території Івано-Франківської міської ради, за надання юридичних послуг складає 200,0грн. в місяць.
Таким чином, позивач зобов'язаний сплатити до бюджету єдиного податку за 2007р. в розмірі 2400,0грн.
Станом на 20.02.2007р. в картці особового рахунку позивача утворився податковий борг в сумі 120 грн., оскільки сплачена 07.12.2006р. сума 480,0грн. була недостатньою.
Вважає помилковим твердження суду, що узгодженим зобов'язанням є тільки те, що визначене платником у податковій декларації, оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 обираючи для себе спрощену систему оподаткування узгодив порядок, терміни та суму єдиного податку.
Оскільки позивач в установлені терміни не сплатив суму обраного ним єдиного податку, зазначена сума стала податковим боргом, в результаті чого платнику надіслано податкову вимогу.
Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 30.01.2004р. зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як фізична особа - підприємець, що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та є платником єдиного податку.
ч.2 ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 30.11.2006р. ставки єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб на території Івано-Франківської міської ради, за надання юридичних послуг складає 200,0грн. в місяць.
Відповідно до п.1.10 ч.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання - п.1.3 ч.1 ст.1 цього ж Закону.
п. 6.2.1 ст.6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У спірній вимозі вказано, що станом на 15.03.2007р. у позивача виник податковий борг у сумі 120грн. за узгодженим податковим зобов'язанням.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що податкове зобов'язання яке не було узгоджено ні платником податків, ні в адміністративному чи судовому порядку, не може визнаватись податковим боргом, а, відтак, у податкового органу не було підстав для надсилання позивачу спірної податкової вимоги.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 160 ч.3, 196 ч.4, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2007р. у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування першої податкової вимоги №1/556/12/17/8/24-1 від 16.03.2007р., - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 16.09.08р.
Суддя-доповідач:
Судді:
М.П.КУШНЕРИК
В.М.БАГРІЙ
О.Б.ЗАВЕРУХА