Торезький міський суд Донецької області

Головуючий у І інстанції - суддя Чапланова О.М. 

Доповідач - Г.А. Колеснік Справа № 2-а-207/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Колеснік Г.А.,

суддів: Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В.,

при секретарі: Білоус К.І.,

за участю:

представника відповідача: Воскович М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області - про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2001-2007 роки,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року, -

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щорічної грошової допомоги до 5 травня, виходячи з норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , за 2001-2007 роки та забезпечення проведення платежів.

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Торезького міського суду Донецької області на користь позивача недоплачену допомогу до 5 травня за 2001-2007 роки в сумі 6843 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач та представник ГУ ДК України в Донецькій області надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні, з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого інваліда війни, і у відповідності до ч.5 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2007 рік встановлена в розмірі 406 грн.

Відповідно до ст. 17, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", основні соціальні державні гарантії, які є основним джерелом існування, не могуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, розмір якого встановлений законом; мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється лише Законами України та є виключно обов'язковим для всіх державних органів влади, органів місцевого самоврядування, та інших.

Фактично позивач отримала від Управління щорічну допомогу до 5 травня у 2007 році у розмірі 150 грн. При цьому відповідач керувався положенням ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) за № 6-рп ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом (489-16) , визнано такою, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Але частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.

Враховуючи, що у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з Управління на користь позивача недоплаченої суми щорічної допомоги до 05 травня, як дружині померлого інваліда війни за 2007 рік у розмірі 1880 грн., виходячи з розрахунку: 406 грн. х 5 - 150 грн. = 1880 грн.

Проте, висновки суду першої інстанції щодо стягнення з управління на користь позивача щорічної допомоги до 05 травня, як дружині померлого інваліда війни за 2001- 2006 роки, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася у 2008 році, в той час як вимоги цієї особи стосуються виплати недоплаченої, на думку позивача, щорічної допомоги до 05 травня за 2001- 2006 роки.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виплата допомоги на оздоровлення є щорічною, тому про порушення свого права, якщо позивач вважав своє право порушеним, він міг дізнатися при виплаті допомоги за відповідний період. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких поважних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в задоволені позову.

Враховуючи, що відповідач наполягає на застосуванні положень ст. 100 КАС України, а позивач не зазначила суду ніяких поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, а тому вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині стягнення з Управління недоплаченої щорічної допомоги до 05 травня за 2001- 2006 роки.

Таким чином, постанову суду першої інстанції необхідно змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2007 рік у розмірі 1880 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області - про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2001-2007 роки - змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 1880 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.

Торезький міський суд Донецької області

Головуючий у І інстанції - суддя Чапланова О.М.

Доповідач - Г.А. Колеснік Справа № 2-а-207/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Колеснік Г.А.,

суддів: Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В.,

при секретарі: Білоус К.І.,

за участю:

представника відповідача: Воскович М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області - про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2001-2007 роки,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року, -

Керуючись ст.ст. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 02 липня 2008 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області - про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2001-2007 роки - змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 1880 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.