Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у справі судді Любашевського В.П.

суддів Довгополова О.М.

Нос С.П.

При секретарі судового засідання Федунів Б.Б.

За участю осіб, які беруть участь у справі:

Від позивача – Середницький С. О. – представник, довіреність від 09.09.2008 р.;

Від відповідача – Тенета Н.Р. – представник, довіреність від 16.07.2008 р., Мураль І.М. – представник, довіреність від 08.09.2008 р.,;

Від третьої особи – Колодій І.О. – представник, довіреність від 29.12.2007 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на постанову господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебницький калійний завод"

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області,

треті особи на стороні відповідача: АКБ "Укрсоцбанк" в особі Дрогобицького відділення Львівської обласної філії, відділення державного казначейства у Дрогобицькому районі

про визнання протиправною податкової вимоги № 1/622 від 25.09.2006 р., повернення з державного бюджету 42 621,30 грн., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001781502/0 від 18.10.2006 р., -

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебницький калійний завод" звернувся у господарський суд Львівської області із адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області. У позовній заяві просить суд визнати нечинними першу податкову вимогу відповідача від 25.09.2006 р. № 1/622 на суму 42621, 30 грн.; податкове повідомлення – рішення відповідача від 18.10.2006 року № 0001781502/0 на суму 4262, 13 грн.; другу податкову вимогу відповідача від 30.10.2006 року № 2/693 на суму 166, 76 грн.; рішення відповідача від 01.12.2006 року № 500/24-122 про застосування до Договору від 25.12.03 року № 109 щодо виконання інноваційного проекту технологічного парку "Вуглемаш"; податкове повідомлення – рішення відповідача від 18.12.2006 року № 0001781502/0/1 на суму 4262, 13 грн. та зобов’язати відповідача повернути позивачеві з державного бюджету безпідставно одержані 42621, 30 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року у справі № 5/985-

Головуючий у 1-й інст.суддя Березяк Н.Є. Справа № 22а-1659/08

Господарський суд Львівської області, справа № 5/985-3/127А 22-а-1659-08.doc Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П. реєстр 09.09.2008 р. ряд. ст. зв. № 36

3/127 А позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною податкову вимогу № 1/622 від 25.09.2006 р. та зобов’язано повернути позивачу з державного бюджету 42621, 30 грн. та визнано нечинним податкове повідомлення – рішення № 0001781502/0 від 18.10.2006 року.

Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) мотивована тим, що положеннями вказаного Закону (168/97-ВР) не передбачено випадку та відповідних дій платника податку, коли термін погашення податкового векселя співпадає із кінцевою датою подання податкової декларації (термін подання декларації та погашення податкового векселя припадає на 20.09.2006 р.). Тому на думку суду першої інстанції платник правомірно обрав один із варіантів погашення податкового векселя на свій розсуд. Також, суд першої інстанції зазначає, що дії сторін спору свідчать про конфлікт інтересів, який повинен вирішуватися на користь платника податків.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У поданому запереченні на апеляційну скаргу, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін.

За вказаних обставин справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню, з наступних підстав:

Із матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт від 11.10.2006 року № 226/15-2 (а.с. – 29). Вказаним Актом зафіксовано порушення позивачем п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., п.п. 19-20 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні, пересиланні товарів на митну територію України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.97 р. (1104-97-п) (із змінами та доповненнями).

Як вбачається із матеріалів справи, податкові векселі №№733255920186, 733255920187, 33255920188, 733255920189 та 733255920190 від 22.08.2006р. на загальну суму 42621,30 грн. були поставлені митному посту "Дрогобич" Львівської митниці 22.08.2006 р., який 23.08.2006 р. реєстром №7/38-957 надіслав їх у встановленому порядку відповідачу. Реєстр податкових векселів був одержаний та зареєстрований податковою інспекцією 28.08.2006р. за вхідним номером 4072/10, із строком погашення цих векселів, відповідно до п.11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" на тридцятий календарний день, тобто до 20.09.2006р. включно.

Задовільняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що положеннями п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачено випадку та відповідних дій платника податку, коли термін погашення податкового векселя співпадає із кінцевою датою подання податкової декларації. Як вже зазначалося раніше, термін погашення векселів, і термін подання декларації припадали на 20.09.2006 р. Враховуючи невизначеність положеннями чинного законодавства порядку погашення векселів, коли їх термін погашення співпадає з терміном подання декларації, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно вибрав другий варіант його погашення (включив сумузобов’язань по такому податковому векселю до складу податкових зобов’язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю).

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки в силу п. 11.5. ст. 15 Закону України "Про податок на додану вартість", з моменту набрання чинності цим Законом (168/97-ВР) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов’язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов’язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

При вирішенні справи, колегія судів враховує, що податкові векселі №733255920186 від 22,082006р. на суму 6961,53грн., № 733255920187 від 22.08.2006 р. на суму 9156,86грн, № 733255920188 від 22.08.2006 р. на суму 7784,78грн.; № 733255920189 від 22.08.2006р. на суму 8680,24грн.: № 733255920190 від 22.08.2006 р. на суму 10037,89грн.; не можуть бути погашені шляхом зарахування суми бюджетного відшкодування, оскільки Товариств з обмеженою відповідальністю "Стебницький калійний завод" не задекларувало до відшкодування вказаних сум.

Із матеріалів справи вбачається, що днем із настанням якого пов’язано закінчення терміну погашення вказаних векселів є 20 вересня 2006 року (а.с.16-19). У випадку якщо строк обчислюється днями, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Останній день строку триває до двадцять четвертої години. При цьому, слід врахувати, що термін подання податкової звіт ності із сплати ПДВ за серпеня закінчується 20.09.2006 року. Таким чином, день після подачі податкової декларації є 21.09.2006 року, тому термін сплати зобов’язань по податковому векселю слід вважати таким, що виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету.Наведене дає підстави віднести перелічені вище податкові векселі до першої категорії векселів.

Платник податку, яким видано податковий вексель першої категорії, не включає суму зобов'язань по такому векселю до складу податкових зобов'язань по податковій декларації. На такого платника покладено обов’язок погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету.

Термін платежу по таких податкових векселях відповідає даті, яка визначена в податковому векселі.

Особою, відповідальною за нарахування податкових зобов’язань по такому податковому векселю є контролюючий орган ( в нашому випадку ДПІ у Дрогобицькому районі).

Такий вексель вважається погашеним, і після нарахування його в картці особового рахунку платника податку та надходження грошових коштів в його сплату.

З моменту нарахування в картці особового рахунку платника податку податкове зобов’язання по такому податковому векселю вважається узгодженим.

Право на включення податкового векселя І категорії до податкового кредиту виникає у тому звітному періоді, в якому відбулася його оплата.

Отже, дані векселі у відповідності до пункту 11.5 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" слід було погасити до 20.09.2006р. грошовими коштами.

У відповідності до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України. Пунктом 1.3 статті 1 даного Закону передбачено, що податковий борг ( недоїмка) - податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Згідно з абзацом другим пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", протест податкового векселя не здійснюється, а сума зазначена у непогашеному векселі, розглядається, як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Нарахування податкових зобов’язань по вищевказаних податкових векселях в сумі 42621,30 грн. проведено 20.09,2006 р. ДПІ у Дрогобицькому районі самостійно в картці особового рахунку платника податку на додану вартість, де кожен податковий вексель відображений, як окремий документ.

Фактична сплата (погашення) даних податкових векселів в сумі 42621,30 грн. проведена банком - авалістом (Дрогобицьким відділенням Львівської філії АКБ "Укрсоцбанк") 04.10.2006р. меморіальним ордером № 95-03. Наведене свідчить, що платник податку прострочив сплату узгодженого податкового зобов’язання. Строк такого прострочення становить 14 днів.

Згідно п. п. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідачем у справі на підставі та в межах наданих йому Законом повноважень прийнято оскаржуване у справі податкове повідомлення – рішення від 18.10.2006 року № 0001781502/0, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Львівської області приймаючи постанову від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А порушив норми матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови, про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А задовольнити частково, постанову суду – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебницький калійний завод" до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, треті особи на стороні відповідача: АКБ "Укрсоцбанк" в особі Дрогобицького відділення Львівської обласної філії, відділення державного казначейства у Дрогобицькому районі про визнання протиправною податкової вимоги № 1/622 від 25.09.2006 р., повернення з державного бюджету 42 621,30 грн., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001781502/0 від 18.10.2006 р. – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Судді В.П. Любашевський

О.М. Довгополов

С.П. Нос ності із сплати ПДВ за серпеня закінчується 20.09.2006 року. Таким чином, день після подачі податкової декларації є 21.09.2006 року, тому термін сплати зобов’язань по податковому векселю слід вважати таким, що виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету.Наведене дає підстави віднести перелічені вище податкові векселі до першої категорії векселів.

Платник податку, яким видано податковий вексель першої категорії, не включає суму зобов'язань по такому векселю до складу податкових зобов'язань по податковій декларації. На такого платника покладено обов’язок погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету.

Термін платежу по таких податкових векселях відповідає даті, яка визначена в податковому векселі.

Особою, відповідальною за нарахування податкових зобов’язань по такому податковому векселю є контролюючий орган ( в нашому випадку ДПІ у Дрогобицькому районі).

Такий вексель вважається погашеним, і після нарахування його в картці особового рахунку платника податку та надходження грошових коштів в його сплату.

З моменту нарахування в картці особового рахунку платника податку податкове зобов’язання по такому податковому векселю вважається узгодженим.

Право на включення податкового векселя І категорії до податкового кредиту виникає у тому звітному періоді, в якому відбулася його оплата.

Отже, дані векселі у відповідності до пункту 11.5 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" слід було погасити до 20.09.2006р. грошовими коштами.

У відповідності до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України. Пунктом 1.3 статті 1 даного Закону передбачено, що податковий борг ( недоїмка) - податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Згідно з абзацом другим пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", протест податкового векселя не здійснюється, а сума зазначена у непогашеному векселі, розглядається, як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Нарахування податкових зобов’язань по вищевказаних податкових векселях в сумі 42621,30 грн. проведено 20.09,2006 р. ДПІ у Дрогобицькому районі самостійно в картці особового рахунку платника податку на додану вартість, де кожен податковий вексель відображений, як окремий документ.

Фактична сплата (погашення) даних податкових векселів в сумі 42621,30 грн. проведена банком - авалістом (Дрогобицьким відділенням Львівської філії АКБ "Укрсоцбанк") 04.10.2006р. меморіальним ордером № 95-03. Наведене свідчить, що платник податку прострочив сплату узгодженого податкового зобов’язання. Строк такого прострочення становить 14 днів.

Згідно п. п. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідачем у справі на підставі та в межах наданих йому Законом повноважень прийнято оскаржуване у справі податкове повідомлення – рішення від 18.10.2006 року № 0001781502/0, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Львівської області приймаючи постанову від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А порушив норми матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови, про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року у справі № 5/985-3/127 А задовольнити частково, постанову суду – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебницький калійний завод" до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, треті особи на стороні відповідача: АКБ "Укрсоцбанк" в особі Дрогобицького відділення Львівської обласної філії, відділення державного казначейства у Дрогобицькому районі про визнання протиправною податкової вимоги № 1/622 від 25.09.2006 р., повернення з державного бюджету 42 621,30 грн., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001781502/0 від 18.10.2006 р. – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.