розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що згідно із Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (962-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (999-97-п) вона з 2 грудня 1999 року перебуває в списках Головного управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації на отримання автомобіля і на кінець 2006 року її черга була № 17. Як повідомив її відповідач, її чергу перенесли на № 984 і пояснили, що перенесення черги пов'язане із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (999-2006-п) , яка скасувала пільги на забезпечення автомобілями для реабілітованих жертв політичних репресій, надані попередньою постановою. Вважає, що відповідачем безпідставно перенесено її чергу на отримання автомобіля.

Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2008 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (999-2006-п) за позивачкою збережено право на безоплатне або пільгове забезпечення автомобілями.

Не погоджуючись з прийнятою постановоюОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою задовольнити її позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в процесі розгляду справи порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники позивача в процесі апеляційного розгляду апеляційну скаргу підтримали, в обґрунтування її мотивів покликалися на обставини, які в ній викладені.

Представники відповідача в процесі апеляційного розгляду апеляційну скаргу заперечили, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, 1925 року народження є інвалідом І групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з репресіями. 2 грудня 1999 року обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 визначила позивачці медичні покази на забезпечення спецавтотранспортом на підставі висновку № 42\1 від 2 грудня 1999 року.

З 2 грудня 1999 року позивачка перебуває на обліку для забезпечення автомобілем при Головному управлінні праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації.

Також встановлено, що позивачка не придатна до керування, а тому перебувала на обліку Головного управління для забезпечення автомобілем ЗАЗ "Славута" 110307-42 на пільгових умовах, зі сплатою 7 відсотків його вартості, з правом передачі керування члену сім"ї, і зареєстрована була в журналі обліку інвалідів на забезпечення автотранспортом за 7 відсотків вартості. Законодавчих вимог про ведення списків інвалідів не було, а тому управління таких списків не вело, а здійснювало журнальний облік, за датою подання заяви та медичного висновку.

Пунктом 35 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) визначено, що облік інвалідів ведеться в розрізі таких категорій за окремою нумерацією: 1) інваліди з правом на першочергове забезпечення; 2) інваліди з правом на позачергове забезпечення; 3) інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної черги. Окремо ведеться облік інвалідів унаслідок трудового каліцтва.

У відповідності до п.36 цієї ж постанови, взяття на облік інваліда здійснюється у розрізі наявних черг інвалідів (відповідно до пунктів 25-28, якими передбачено черговість забезпечення інвалідів автомобілями) з дати огляду МСЕК або, інвалідів, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, з дати подання заяви з документами.

На виконання цієї Постанови наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 2 серпня 2006 року № 295 "Про затвердження зразків та форм облікової документації з обліку та забезпечення автомобілями інвалідів" Міністерство праці та соціальної політики України доручило головним управлінням провести позачергову інвентаризацію особових транспортних справ інвалідів, які перебувають на обліку для забезпечення спецавтотранспортом станом на 1 серпня 2006 року з метою приведення до норм зазначених в Постанові та наказі, завести журнали обліку осіб, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілями відповідно до форми затвердженої зазначеним наказом, створити черговість відповідно до вимог нової редакції, долучити розпорядження про номер черги відповідно до проведеної інвентаризації станом на 1 серпня 2006 року до кожної особової справи інвалідів, які перебувають на обліку.

З листа Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2007 року № 2885\19\134-07 вбачається, що зміна номера черги пов'язана з тим, що за нормами раніше діючого Порядку черги осіб, що мали право на позачергове забезпечення, велись окремо за кожною категорією. Зокрема, окремо обліковувались інваліди війни, окремо інваліди І групи з числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, окремо сім"ї з двома і більше інвалідами, реабілітовані жертви політичних репресій та інші. Кожна з цих категорій також мала свої черги в залежності від модифікації автомобіля та умов сплати за нього (безоплатно або за 7 відсотків вартості). Тож порядок розподілу автомобілів, що надходили до кожного регіону для першочергового забезпечення ними інвалідів визначався органами праці та соціального захисту населення самостійно.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) збережено за позивачкою право на безоплатне, а у випадках протипоказання до керування - забезпечення автомобілями на пільгових умовах з оплатою 7 відсотків їх вартості та передачею права керування члену сім"ї інваліда, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда. Колегія суддів також відзначає, що позивачка не перебувала у позачерговому списку на отримання автомобіля згідно з Постановою 1997 року, яка була чинною на момент подання нею документів до Головного управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації, оскільки відповідно до її положень позивачка мала право лише на безплатне або відповідно пільгове, але не позачергове забезпечення автомобілем.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціальної політики Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2008 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.