Головуючий у 1 інстанції – Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач – Ляшенко Д.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

У лютому 2008 року ДП "Шахта "Постніківська" звернулася до суду з позовом до Шахтарської ОДПІ, в якому після уточнення позовних вимог просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000042343/0 від 19.02.2008 на суму 208500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на абз. 3 п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно, оскільки, ДП "Шахта "Постніківська", зареєстровано як платник податку на загальній системі оподаткування з 07.11.2005р., отже податковий період на підприємстві починається 07.11.2005р. та закінчується 31.03.2006р.. За результатами господарської діяльності за 2005 рік підприємство отримало прибуток 278000 грн., а за результатами 1 кварталу 2006 - збитки 3205000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Судом першої інстанції дійшов до висновку, що позивач взагалі не міг нарахувати та сплатити дивіденди до Державного бюджету України в зв'язку з відсутністю прибутку.

Не погодившись з таким рішенням, Шахтарська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ДП "Шахта "Постніківська" зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 07.11.2005р. за № 12651020000000251, є юридичною особою та знаходиться на обліку у Шахтарській ОДПІ з 07.11.2005р., згідно довідки №4-ОПП від 08.11.2007 № 24/10/29-014-1.

Шахтарською ОДПІ з 15.01.2008р. по 04.02.2008р. була проведена виїзна планова перевірка фінансового - господарської діяльності позивача за результатами якої складений акт № 196/23-1/33772106 від 11.02.2008р., встановлено, зокрема, порушення пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, не розрахована частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету за результатами фінансово - господарської діяльності в 2005 році, та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042343/0 від 19.02.2008 на суму 208500 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що згідно приписів ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" перший податковий період для позивача закінчився саме 31.03.2006 року.

У відповідності до звіту позивача про фінансові результати за 2005 рік, рядок 220 - підприємство закінчило звітний період з доходом 278000 грн., згідно звіту про фінансові результати за 1 квартал 2006 року, рядок 225 - підприємство закінчило звітний період із збитками у розмірі 3483000 грн. Таким чином, фінансовий (бухгалтерський) результат склав 3205000 грн. збитків. Тобто, позивач взагалі не міг нарахувати та сплатити дивіденди до державного бюджету України в зв'язку з відсутністю прибутку.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Згідно ст. 67 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і всйодіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосеред ньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Згідно із підпунктом 3 п. 1 ст. 14 вказаного Закону до загальнодержавних належить податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Таким чином, порядок нарахування дивідендів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами визначений в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , який є спеціальним законом з оподаткування по зазначеному платежу.

Згідно із п. 11.1 ст. 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону (334/94-ВР) використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Враховуючи неможливість позивач нарахувати та сплатити дивіденди до державного бюджету України в зв'язку з відсутністю прибутку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності податкового повідомлення – рішення № 0000042343/0 від 19.02.2008, яким ДП "Шахта "Постніківська" визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 208500 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав доля її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду 22 травня 2008 року у справі № 2-а-6655/08 за позовом Державного підприємства "Шахта "Постніківська" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції "про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042343/0 від 19.02.2008" – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.