розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову господарського суду м.Києва від 17 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прадо" до Державної податкової інспекції Оболонському у районі м.Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0010692308/0 від 17.11.2006р.,-

Постановою господарського суду м.Києва від 17 квітня 2007 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прадо" задоволено: Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0010692308/0 від 17.11.2006р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,4 грн. судового збору (а.с.124-128).

Судове рішення мотивовано тим, що на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Прадо", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінмаркет", яке було зареєстроване як платник податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість, керівником на момент укладання спірного договору був Пухляков O.B. Отже, на момент укладання договору №01/11-2005 від 01.11.2005р. на продаж тигельних залишків Пухляков O.B. був керівником TOB "Фінмаркет" та мав всі повноваження підписувати від імені останнього документи та видавати податкові накладні.

Податкові накладні, які були видані позивачеві, виписані особами, які у встановленому законом порядку зареєстровані як платники податку і підстав вважати їх недійсними у відповідача не було.

Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентами зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва (далі – "ДПІ у Оболонському районі м.Києва") просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Прадо" у задоволенні його позовних вимог (а.с.133-135).

Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прадо" (далі – ТОВ "Прадо"), яке належним чином було повідомлене про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Оболонському районі м.Києва проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій ТОВ "Прадо" з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №935/23-803 від 10.11.2006р. (далі – "Акт перевірки") (а.с.7-8).

В Акті перевірки зазначено, що одним із основних постачальників позивача за листопад 2005 року є Товариство з обмеженою відповідальність "Фінмаркет" (далі – "ТОВ "Фінмаркет") м.Миколаїв.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва, управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, надано інформацію з документальним підтвердженням та пояснення TOB "Фінмаркет" за підписом директора Косухіна В.О.

Зазначеним поясненням визначено, що TOB "Фінмаркет" зареєстроване Виконавчим Комітетом Миколаївської міської ради 25.10.2004р. та є платником податку на додану вартість з 09.11.2004р.

У листопаді 2005 року TOB "Фінмаркет" уклало договір №01/11-2005 від 01.11.2005р. (далі – "Договір") на продаж тигельних залишків кременю в кількості 4000кг. На виконання умов Договору, 23.11.2005р. зазначений товар реалізовано позивачу, реалізовану продукцію одержано по довіреності №НАМ 378443 від 23.11.2005р. директором ТОВ "Прадо" - Дехтяровим B.C. Розрахунки між підприємствами провадились у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №147 від 24.11.2005р..

Як свідчать матеріали справи, податкова накладна №1494 від 23.11.2005р. на суму 219 480 грн. в т.ч. податок на додану вартість - 36 580 грн. виписана TOB "Фінмаркет" у момент реалізації товару.

Договір №01/11-2005 від 01.11.2005р. підписано директорами Пухляковим О.В. та Дехтяровим B.C., видаткова накладна за №00321 від 23.11.2005р. та податкова накладна №1494 від 23.11.2005р. на суму 219 480грн. в т.ч. податок на додану вартість - 36580грн. підписані Пухляковим О.В.

В поясненні TOB "Фінмаркет" (за підписом Косухіна В.О.)вказано, що директором TOB "Фінмаркет" у період з 22.10.2004р. по 17.01.2006р. був Пухляков O.B.

З пояснень Пухлякова О.В. випливає, що ніяких документів не підписував та з 20.11.2005р. є працівником "Репорт", про фактичний адрес TOB "Фінмаркет" не знає, про продаж тигельних злитків кремнію вперше чує.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі – "Закон") щодо податкового кредиту в сумі 36 580грн. за листопад 2005 року.

10 листопада 2006 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010692308/0, яким ТОВ "Прадо" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 36 580 грн. (а.с.6).

Відповідно до пункту 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Пунктом 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 (z0233-97) визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку (z0233-97) зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту відповідно до п.п 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, суми сплаченою (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як свідчать матеріали справи, на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних, що видані ТОВ "Прадо", ТОВ "Фінмаркет", яке було зареєстровано як платник податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість, керівником на момент укладання спірного договору був Пухляков O.B. Отже, на момент укладання договору №01/11-2005 від 01.11.2005 на продаж тигельних залишків Пухляков O.B. був керівником TOB "Фінмаркет" та мав всі повноваження підписувати від імені останнього документи та видавати податкові накладні.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що Пухляков O.B. мав повноваження підписувати документи, оскільки являвся посадовою особою TOB "Фінмаркет", що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, Закон чи будь-який інший нормативний акт не зобов'язує покупця перевіряти достовірність зазначених у податкових накладних даних, а тому відповідальність за достовірність даних несе саме платник податку на додану вартість - продавець товарів (робіт, послуг).

Відповідачем фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентами зобов'язань, визначених податковим законодавством. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

З огляду на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 17 квітня 2007 року, – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.