зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Старосуда М.І.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року по справі №2-а-8655/08 (арк. справи 74-78) відмовлено у замовленні позову Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД", Виробничого науково-технічного підприємства "Контарк ЛТД" про стягнення коштів, отриманих по нікчемній угоді.

В апеляційній скарзі (арк. 81-82) Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач - Виробниче науково-технічне підприємство "Контарк ЛТД" у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо науково-технічне підприємство "Контарк - ЛТД" зареєстровано 7 жовтня 1993 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк.. справи 5) Підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за №13485341 ( довідка з ЄДРПОУ №7-22-253 від 24 березня 2005 року ( арк.. справи 6).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД" зареєстровано 30 липня 2003 року виконавчим комітетом Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (арк.. справи 17). ТОВ "Фенікс ЛТД" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32516859 (арк.. справи 15) 4 липня 2003 року підприємство взяте на облік платника податків до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (арк. справи 16).

15 листопада 2003 року між товариствами був укладений договір №43/11-03 (арк. справи 10-13). Згідно з умовами цього дог овору ТОВ "Фенікс ЛТД" зобов'язалося поставити обладнання ТОВ ВНТП "Контарк-ЛТД", а останній прийняти обладнання та сплатити його вартість. Загальна сума договору складає 310063 грн. 72 коп. (арк.. справи 10).Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умовам цього договору, але не більше строку, зазначеного у протоколі узгодження договірної ціни (п. 5.1 договору). У цьому протоколі, що є додатком поставки, строк поставки визначений 45 календарних днів з моменту передплати.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також у відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Спірний договір поставки був виконаний сторонами частково.

Відповідно до п.п. 2.2. Договору №43/11-03 від 15 листопада 2003 року покупець ( ТОВ ВНТП "Контарк-ЛТД") здійснив передоплату в безготівковій формі за обладнання про що свідчать платіжні доручення (арк.. справи 52-55). Поставку обладнання ТОВ "Фенікс-ЛТД" здійснило відповідно до накладних (арк.. справи 49-51).

Таким чином, відповідно до умов договору ТОВ ВНТП "Контарк-ЛТД" здійснило оплату, а ТОВ "Фенікс-ЛТД" - поставку обладнання, що свідчись про вчинення сторонами угоди дій, які направлені на її виконання. Таким чином, кошти, одержані ТОВ "Фенікс- ЛТД" одержані на законних підставах за обладнання.

Статус Державної податкової інспекції служби в Україні, іі функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) . У відповідності до п. 11 статті 10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позивач вважає договір поставки нікчемним з підстав його суперечності інтересам держави та суспільства і порушення публічного порядку (статті 228 Цивільного кодексу України, 207 Господарського кодексу України (436-15) ), у зв'язку з чим просить суд зобов'язати ТОВ "Фенікс ЛТД" повернути ТОВ ВНТП "Контарк ЛТД" одержані за цією угодою грошові кошти у сумі 3000 грн 00 коп., а також стягнути у дохід держави усе отримане ТОВ ВНТП "Контарк ЛТД" по цій угоді (товар або грошові кошти, еквівалентні його вартості).

Доказом нікчемності правочину позивач вважає вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року (арк. справи 18-29).

Згідно вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року, який набрав законної сили 15 січня 2006 року, особи, які зареєстрували статут товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД", наміру здійснювати його статутну діяльність не мали. В процесі всієї діяльності підприємство використовувалося для проведення безготівкових коштів в готівкові.

За приписами статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 208 цього кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Позивач вважає, що обставини, зазначені у вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року свідчать про те, що господарська діяльність ТОВ "Фенікс ЛТД" здійснювалась з порушенням законів і була направлена на отримання доходів, без сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, і тому і договір від 15 листопада 2003 року укладений з ТОВ ВНТП "Контрарк-ЛТД" є таким, що укладений з метою суперечною інтересам держави, не враховуючи те, що під час розгляду кримінальної справи, зазначена угода на думку апелянта судом не досліджувалась і ій не була надана належна правова оцінка.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Проте, наведеним вироком суду взагалі не було встановлено укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД" з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, саме спірного договору від 15 листопада 2003 року .

Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Поняття умислу визначене в кримінальному законодавстві і є суб'єктивною умовою настання юридичної відповідальності, яка підлягає в усвідомленні фізичною особою противоправності поведінки, суспільної небезпечності наслідків і бажання їх настання.

Наявність умислу у сторони (або сторін) означає, що виходячи із обставин справи вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати противоправність угоди та суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули та свідомо допускали настання таких наслідків.

Позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 зазначений в договорі як директор ТОВ "Фенікс ЛТД" при укладенні та підписанні оспорюваного договору діяв всупереч інтересам держави і мав умисел на отримання доходів по даному договору з ухиленням від їх оподаткування. До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ухилення від оподаткування по статті 212 КК України не притягувався.

У вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, у зазначеному вироку вказано, що речові докази по справі підлягають поверненню ОСОБА_2 та ОСОБА_3., оскільки санкції статті, за якою вони були притягнуті до відповідальності не є конфіскаційними та з матеріалів справи не вбачається, що є підстави для відшкодування будь - якої шкоди, у тому числі шкоди, нанесеної державі.

Крім того, у вироку взагалі відсутні посилання на підприємство - Контарк ЛТД.

На момент укладання спірного договору обидві сторони були юридичними особами, включеними до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взяті на облік як платники податків, їм були видані свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість та присвоєні податкові номери платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, посилання позивача на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року за кримінальною справою, як доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспорюваного договору, суд вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки відносно укладеного та виконаного договору № 43/11-03 від 15 листопада 2003 року та не робилися висновки відносно його мети та спрямованості. Факт притягнення директора ТОВ "Фенікс ЛТД" до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України не є доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов'язань.

Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договір, другий відповідач діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сам по собі договір не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Позивач не надав доказів будь-яких донарахувань податкових зобов'язань податковим органом за порушення податкового законодавства за оспорюваним договором та доказів кримінальної відповідальності посадових осіб і відповідальності суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій щодо стягнення в доход бюджету всього отриманого за господарськими зобов'язаннями, що вчинені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, лише судом. Це правило відповідає приписам статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України, яка передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Основними засадами судочинства відповідно до статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 4 статті 70 КАСУ обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до пункту 1 статті 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договір № 43/11-03 від 15 листопада 2003 року сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також порушений строк звернення до суду з питанням щодо застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі № 2-а-8655/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі № 2-а-8655/08 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 серпня 2008 року в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 серпня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.