Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - не прибули

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недорахованої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки у розмірі 2376,50 грн..

Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03 червня 2008 р. у справі № 2-а-36/08 позовні вимоги задоволені, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь позивача недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 р. р. у розмірі 2376,50 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на те, що постанова винесена без урахуванням всіх обставин по справі. На думку апелянта суд не прийняв до уваги ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією цього Закону (796-12) , здійснюється за рахунок державного бюджету. Вважає обґрунтованим та правомірним застосування у спірних правовідносинах положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 р." (1344-15) , Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 р." (2285-15) , Бюджетного кодексу (2542-14) та постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради, також, надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає останні необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає зміні, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи внаслідок хвороб, які пов'язані з участю в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням категорії 1 серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Позивачу фактично грошова допомога на оздоровлення виплачувалась наступним чином: за 2004 р. - 21,50 грн., за 2005 р. - 90 грн., відповідно до положень Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 (836-96-п) , від 12.07.05 р. № 562 (562-2005-п) .

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (надалі - спеціальний закон).

Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи допомоги у розміри чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки Управління керувалося постановами Кабінету Міністрів України № від 26.07.1996 року № 836 (836-96-п) "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для 1 категорії - 21,50 грн., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в сумі 90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеними постановами всупереч Закону № 796-ХІІ (796-12) (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом (796-12) на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 3 групи - 21,50 грн. та з 2005 року - 90 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, а не постанови від 26.07.1996 року № 836 (836-96-п) , від 12.07.2005 р. № 562 (562-2005-п) .

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим судом обґрунтовано стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь Лукашевич Миколи Олександровича

недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 р., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати у розмірі 2376,50 грн.

Разом з тим, постанова місцевого суду підлягає зміні з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлялися дві вимоги, однією з яких було визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради неправомірними.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині було встановлено, що дії відповідачів по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, які не відповідають встановленим ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров"я та належний соціальний захист. Проте в резолютивній частині судом не було вирішено цю позовну вимогу, у зв"язку з чим згідно п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03.06.08 р. у справі № 2-а-36/08 - залишити без задоволення.

Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03.06.08 р. у справі № 2-а-36/08 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недорахованої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки у розмірі 2376,50 грн. - змінити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради при нарахуванні ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в 2004, 2007 роках.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005 роки у розмірі 2376,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.