розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Полтавської області від 07.04.2008 року по справі № 3/247

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області

3-тя особа Хорольська міжрайонна ДПІ Полтавської області

про визнання частково нечинними рішень,-

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту позивачка) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області (надалі по тесту відповідач), в якому, після зміни позовних вимог, просила визнати нечинними: податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області № 0002651701/0 від 16.07.2007 р., № 000261701/1 від 29.10.2007 р.,№ 0002651701/2 від 13.11.2007 р. в частині 162492,00 грн. (108328,00 грн. - основного платежу, 54164,00 грн. - фінансової санкції), рішення Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області про результати розгляду первинної скарги № 2526/10/25-014 від 12.09.2007 р. - в цій частині та рішення ДПА у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги № 342/А/25-017 від 13.11.2007р. - в цій частині.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 07.04.2008 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області, 3-тя особа Хорольська міжрайонна ДПІ Полтавської області про визнання частково нечинними рішень, було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка посилається

на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм

матеріального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) ,

ст.ст. 61, 67 Конституції України.

Полтавська міжрайонна ДПІ Полтавської області подала заперечення на

Справа №22-а-4593/08 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І. Категорія: 36 Доповідач: Калиновський В.А.

апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу позивачки без задоволення, а постанову суду від 07.04.2008 року без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за висновками планової документальної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за період з 28.09.2005 р. по 31.03.2007 р., що набрали форму акту № 65/17-2628918321 від 10.07.2007 року, Полтавська МДПІ констатувала порушення з боку останньої норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , а саме: включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2005 року та січень-квітень, травень-липень, вересень-листопад 2006 року 108327,52 грн. податку на додану вартість за податковими накладними, виданими суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, с. Новоселиця.

Результатом таких висновків стало визначення Полтавською МДПІ позивачці податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням в загальній сумі 162492, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 108328,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 54164,00 грн. (в частині, що оскаржується позивачкою).

За результатами апеляційного узгодження спірні податкові повідомлення-рішенння набрали форму податкових повідомлень-рішень № 0002651701/1 від 29.10.2007р. та № 0002651701/2 від 13.11.2007р., цифровий ряд донарахувань за якими не змінився.

При цьому відповідач грунтує свої висновки на тому, що контрагент позивачки - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3, с. Новоселиця не має статусу платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Реєстрація платника податку на додану вартість згідно з пп. "б" п. 9.8 ст. 9 цього Закону діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

Анулювання реєстрації на цій підставі здійснюється за ініціативою такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

На виконання вимог ст. 9 вказаного Закону, наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р. (z0208-00) ( зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429 (z0208-00) ) затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, п. 25.1 якого, зокрема, передбачено анулювання реєстрації за ініціативою платника податку на додану вартість, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання). Для цього платник податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ.

Разом із поданням такої заяви платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається податковим органом протягом десяти календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вказуються у

відповідній графі заяви за формою N 3-ПДВ.

За наявності підстав для анулювання реєстрації податковий орган анулює реєстрацію платника податку на додану вартість. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з підпунктом 25.3 цього пункту.

Як визначено п. 25.3 Положення (z0208-00) , за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання на дату подання відповідної заяви.

У матеріалах справи є заява платника ПДВ - приватного підприємця ОСОБА_3 про виключення з реєстру платника ПДВ від 25.08.2005 р. (Свідоцтво НОМЕР_1), на якій вчинена відмітка про вилучення цього платника з реєстру з 25.08.2005 р.

Враховуючи приписи пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. (z0233-97) та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037 (z0233-97) , податкові накладні, видані приватним підприємцем ОСОБА_3 (Свідоцтво НОМЕР_1) після 25.08.2005 р. є недійсними як такі, що заповнені іншою особою, ніж платник податку, оскільки на момент їх виписки відбулося анулювання свідоцтва такого платника ПДВ за наведених вище підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що при донарахуванні позивачу 108328,00 грн. ПДВ (основний платіж) та застосуванні до нього 54164,00 грн. штрафної (фінансової) санкції відповідач діяв в межах норм пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якої, не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, та в межах норм пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), відповідно до якої визначена фінансова санкція.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Полтавської області від 07.04.2008 року по справі № 3/247 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 07.04.2008 року по справі № 3/247 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної ДПІ Полтавської області, 3-тя особа: Хорольська міжрайонна ДПІ Полтавської області про визнання частково нечинними рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.