Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Нагорної Л.М., \ доповідач \

суддів - Стежко В.А., Баранник Н.П.

при секретарі - Піцик Р.В.

за участю : позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Куратченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення, -

У серпні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просив скасувати як незаконне податкове повідомлення № 0005741710/0 від 27.04.2007 року щодо стягнення з нього суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1124 грн. 52 коп., який звертався на отримані ним у спадщину грошові вклади його померлого батька ОСОБА_2 В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (1958-15) для оподаткування грошових коштів на банківських рахунках, що успадковуються членом сім'ї спадкодавця, повинна застосовуватися нульова ставка оподаткування, а також вказував на те, що рахунки, отримані ним у спадщину, державою не забезпечуються та не сплачуються. А тому не можна вважати їх доходом, який підлягає оподаткуванню. Проте, відповідачем не було взято до уваги вимоги законодавства з цього приводу та не враховано всіх обставин справи і направлене позивачу податкове повідомлення з вимогою сплатити податок з вищевказаних грошових сум, отриманим ним у спадщину.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2007року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Позивач подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та суперечить Законам України "Про власність" (697-12) , "Про державні гарантії відновлення знецінених заощаджень громадян" (537/96-ВР) , Рішенню Конституційного Суду України 13-рп/-06 та іншим законодавчим актам України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після смерті свого батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ОСОБА_1 отримав спадщину, яка, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складається:

з грошових вкладів у розмірі 22420 грн. 43 коп з належними відсотками, що зберігаються в ФВОБ НОМЕР_1 Вільнянського району на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, компенсаційні рахунки НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, у тому числі всіх видів нарахованої компенсації,

автомобіля марки ВАЗ 2110 1999 року випуску

оцінка спадщини 25982 грн. 25 коп. \ а.с.7\

27.04.2007 року Вільнянська міжрайонна ДПІ направила на ім"я ОСОБА_1 податкове повідомлення № 000574710\0 про сплату податкового зобов"язання 1124.52 гривни, вказана сума складає 5% від суми 22420.23 гривни, тобто від суми вкладу, який на думку відповідача, отримав позивач у спадок і який є його доходом за 2006 рік в понятті ст.. ст.. 1.2, 4.1, 132.1 Закону № 889 (889-15) .

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач - рідний син спадкодавця, і що ним фактично були успадковані грошові кошти, внесені спадкодавцем до установи ощадбанку СРСР до 1992 року, на які поширюються положення Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (537/96-ВР) , і що ці заощадження спадкодавця знаходились на компенсаційних рахунках, що не заперечувалось сторонами у справі.

Відповідно до ст..1.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року (889-15) № 889-889-ІV \ надалі Закон № 889\, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що "дохід - сума будь яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність, або нарахованих на його користь … протягом відповідного звітного податкового періоду"

Стаття 4.1 Закону № 889 (889-15) передбачає, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами ст..13 цього Закону \ ст.. 4.2.14\

Стаття 13.1 Закону № 889 (889-15) дійсно передбачає, що об"єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: п."д" - "кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських установах…"

Відповідно до ч.2 ст.1.20.4 Закону № 889 (889-15) членами сім"ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, в тому числі і усиновлені.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що банківські рахунки спадкодавця, які той відкрив в установі Ощадбанку, відповідно до положень Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (537/96-ВР) та п.3 Рішення Конституційного Суду України від 10.10.2001 року (v013p710-01) є об"єктами власності, отже, їх отримання у спадщину означає отримання спадкодавцем доходу, який підлягає оподаткуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи із загальних засад Закону № 889 (889-15) , який передбачає, що оподаткуванню підлягає: по-перше - дохід платника податку, по-друге - дохід, отриманий в відповідний звітний період, по-третє - відносно до отриманої спадщини, оподаткуванню підлягають кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, тобто на рахунках, які свого часу відкривав спадкодавець в ощадних банках і відповідно до яких Ощадний банк ніс певні зобов"язання перед вкладником.

Із матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що після отримання позивачем в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, на його ім"я були відкриті рахунки:

22.11.2006 року - компенсаційні рахунки по спадку - НОМЕР_5 на суму 3184.63 гривна та НОМЕР_8 на суму 12530.85 гривни \ а.с.10,11,

27.04.2007 року - переоформлений по свідоцтву на спадок рахунок НОМЕР_9 на суму 6765.93 гривни \ а.с.9\

З огляду на надані до суду докази, колегія суддів приходить до висновку, що "дохід" позивача в 2006 році фактично склали отримані ним у спадщину саме компенсаційні рахунки, які ніяк не можна ототожнити з поняттям "кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських установах…", оскільки, відповідно до ст..1 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" від 21.11.1996 року (537/96-ВР) з послідуючими змінами, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що це Держава брала на себе зобов"язання перед громадянами України компенсувати знецінені грошові заощадження громадян, визнавала свій борг перед вкладниками і шляхом індексації втрачених коштів зараховувала їх на компенсаційні рахунки Ощадбанку України. Враховуючи вищенаведене, слідує, що спадкодавець сам не відкривав всі ті рахунки, які дістались позивачу у спадок, тобто, позивач фактично отримав в 2006 році у спадок зобов"язання держави про відшкодування заощаджень спадкодавця, оскільки, і розміри такого зобов"язання \тобто, визначені державою суми на компенсаційних рахунках \, і терміни виконання взятих державою на себе зобов"язань \ тобто, строки повернення коштів, вказаних в компенсаційних рахунках \ також визначаються Державою та встановлюються окремими Законами. Як стверджував позивач, з чим погодився і представник відповідача, позивач до цього часу не може скористатись своїм правом власника успадкованих коштів - а саме, правом користування, володіння та розпорядження ними, він не може за своїм бажанням отримати вказані кошти в установах Ощадбанку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рахунок НОМЕР_9 на суму 6765.93 гривни, переоформлений позивачем саме по свідоцтву на спадок уже 27.04.2007 року

\ а.с. 9 \, коли вже діяв Закон про застосування нульової ставки оподаткування.

Колегія суддів вважає, що з огляду на вимоги вищевказаних Законів та відповідно до наданих до суду доказів, суд при постановленні оскаржуваного рішення, припустився порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст..71 КАС України (2747-15) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судових засіданнях не навів переконливих доказів того, що позивачем в 2006 році дійсно отримано оподатковуваний дохід в сумі 22490 гривень, в понятті цього терміну відповідно до ст.. 4.1 Закону № 889 (2747-15) , тому колегія суддів вважає, що є підстави для визнання незаконним та скасування податкового повідомлення Вільнянської МДПІ № 0005741710/0 від 27.04.2007 року.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, припустився порушення норм матеріального права, то постанова суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача - задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.198, ч.4 с.202 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2007року скасувати

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити, податкове повідомлення Вільнянської МДПІ № 0005741710/0 від 27.04.2007 року визнати незаконним та скасувати.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст ухвали виготовлений 28 липня 2008 року.