ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року м.Львів
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs17071495) )
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Пліша М.А.
Шавеля Р.М.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за
апеляційною скаргою Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року у справі № А-12/271
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно"
до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р., -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" звернувся в господарський суд Івано-Франківської області із адміністративним позовом до відповідача - Калуської об'єднаної державної податкової інспекції. У позовній заяві просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р., яким визначено суму податкового зобовязання по платі за землю в розмірі 21 628,85 грн.
Постановою господарського суду Івано - Франківської області адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р. задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р.
Постанова суду першої інстанції з посиланням на Земельний Кодекс України (2768-14) мотивована тим, що обовязок по сплаті земельного податку лежить на власнику земельної ділянки. Проте, станом на час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" не є власником земельних ділянок на яких розміжені придбані нежитлові приміження, тому відповідачем в супереч ст. 13 Закону України "Про плату за землю", винесено спірне податкове повідомлення - рішення.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач - Калуська об'єднана державна податкова інспекція оскаржив її в апеляційному попрядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року. Обгрунтовуючи доводи скарги, апелянт зазначає, що позивач набув право
________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції суддя Матуляк П.Я. 22-а-3149-08.doc справа № 22а-3149/08
Господарський суд Івано - Франківської області, справа № А-12/271; реєстр 15.07.2008 р. р.с.з. № 41
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
власності на будівлю, що свідчить про перехід права власності на земельну ділянку на якій
знаходиться придбана бідівля. Тому, він (позивач) є субєктом плати за землю, що свідчить про правомірність нарахування податку за землю за частину земельної ділянки яка фактичну використовується.
За даних обставин справи апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав:
Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (2535-12) .
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що ТзОВ "Європа - Вікно" придбало у ПФ "Камертон" нерухоме майно (виробничі будівлі та споруди), які розміщені на земельній ділянці загальною площею 10849,4 кв. м., згідно таких договорів:
1. Договір купівлі-продажу № Д-542 від 18.05.2006 р., зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 11.07.2007 року, номер правочину 12305566, виробничі будівлі та споруди загальною площею 2852,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно Договору купівлі-продажу № Д-1180 від 13.09.2006р. ТзОВ "Європа-Вікно" продало частину виробничих приміщень (1896,7 кв.м.. що складає 87/100 ідеальних часток та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.) ОСОБА_1.
2. Договір купівлі-продажу № Д-543 від 18.05.2006 р., зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 07.07.2006 .року, номер правочину 12305117, виробничі будівлі та споруди загальною площею 882,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
3. Договір купівлі-продажу № Д-790 від 08,07.2006р., зареєстрований у Державному
реєстрі правочинів 11.07.2006 року, номер правочину 12305391, виробничі будівлі та споруди загальною площею 7114,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.
Статтею 377 Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України (435-15) ), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Норму аналогічного змісту містить ст. 120 Земельного Кодексу України. Таким чином, позивач придбавши вказані виробничі будівлі набув право власності на земельні ділянки на яких вони розташовані, що покладає на нього обовязок на виконання ст. 2 Закону України "Про плату за землю" сплачувати податок за землю, що свідчить про безпідставність скасування судом першої інстанції оскаржуваного повідомлення - рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р.
Вказане дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що суд першої інстанції пиймаючи оскаржувану постанову від 30 жовтня 2007 року, порушив норми матеріального права, що зумовило неправильне вирішення справи. Допущене порушення, в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування оскржуваної постанови та прийняття нового рішення у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року у справі № А-12/271 - задовольнити, а постанову суду - скасувати;
2. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16.08.07 р. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді
В.П. Любашевський
М.А. Пліш
Р.М. Шавель