Суддя-доповідач: Гаврищук Т.Г.

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Сухарька М.Г.

суддів: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року по справі № 2-а-2592/08 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми "Авторитет" м. Харцизьк до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, в наслідок чого визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.10.07р. № 0002252320, визнане частково недійсним повідомлення-рішення від 04.10.07р. № 0002242320 в сумі 4900грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Харцизьку просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2007р., за результатами якої складений акт від 25.09.2007р. № 2379-23/3-13491933 та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2007р. № 0002252320 та № 0002242320.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.07р. № 0002252320 відповідачем згідно п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 18000грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужило встановлене актом перевірки порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.95р. у редакції № 1776-III від 01.06.00р (1776-14) . "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не проведення розрахункової операції через РРО на суму 3600,00грн.

Актом перевірки встановлено, що: 1) станом на 01.07.06р. по рахунку "Розрахунки з покупцями та заказниками" є заборгованість ОСОБА_1, якому було реалізовано автомобіль (не є продукцією власного виробництва та відповідають поняттю "товар") в сумі 213,39грн. В касу підприємства здано кошти від реалізації (проведено остаточний розрахунок за машину) в сумі 213,39грн., прибутковий касовий ордер № 362 від 01.08.06р. виручка від касира бази, виручка від реалізації, яка здана до установи банку 01.08.06р.; 2) станом на 01.07.06р. по рахунку "Розрахунки з покупцями та заказниками" є заборгованість за реалізований будинок - магазин "Північний" (не є продукцією власного виробництва та відповідають поняттю "товар"), який було продано ПП "Ємбер", в сумі 14934,86грн. В касу підприємства здано кошти від реалізації (проведено розрахунок за проданий будинок) в сумі 3386,61грн. прибутковий касовий ордер № 363 від 01.08.06р. на суму 1686,61грн. виручка від касира бази, виручка від реалізації, прибутковий касовий ордер № 705 від 27.11.06р. на суму 1700,00грн. виручка від касира бази за реалізацію магазину "Північний", яка здана до установи банку 27.11.06р.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону фінансові санкції застосовуються у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

З акту перевірки вбачається, що позивачем зареєстровано РРО типу "Ера 101,08" 02.07.02р. та використовувало його за адресою: АД РЕСА_1, магазин-склад. Згідно до пояснень позивача в касі підприємства, куди були здані готівкові кошти за прибутковими касовими ордерами, взагалі відсутній реєстратор розрахункових операцій.

Як вбачається із ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Тобто, для того, щоб операція вважалась розрахунковою, необхідно дотримання певних вимог, а саме: прийняття готівкових коштів; ці кошти повинні бути надані покупцем за товар; кошти повинні бути прийняті за місцем реалізації товару.

Законодавством не визначене поняття "місце реалізації товарів".

З матеріалів справи вбачається, що готівкові кошти від фізичних осіб приймались у касу підприємства, де вони були оприбутковані, а товари видавались в інших місцях та у інший день ніж отримання готівкових коштів.

Доказів того, що товар, який придбавався фізичними особами за готівкові кошти, знаходився та реалізовувався у приміщенні, де розташована каса підприємства, відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутня розрахункова операція.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 18000,00грн.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, у тому числі адміністративно-господарський штраф.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.250 цього Кодексу, за приписами якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Оспореним рішенням до позивача були застосовані штрафні санкції у тому числі за встановлені актом перевірки порушення, які мали місце 01.08.2006р. Тобто, при прийняті оспореного рішення відповідачем були порушені встановлені ст. 250 Господарського кодексу України строки застосування штрафу.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.07р. № 0002242320 відповідачем згідно ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436\95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5495,8 грн.

Наведене рішення позивачем оспорюється частково в сумі 4900 грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужило встановлене актом перевірки порушення позивачем п. 3.1, 3.2 розділу 3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04р. № 637 (z0040-05) (зі змінами), в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у загальній сумі 4945грн., а саме до авансового звіту не надано оригінал платіжного документу та відповідного розрахункового документу - квиток на літак.

За видатковою накладною № РН-0000881 від 17.07.06р. ОСОБА_2 було отримано від ПП "Укрєвротур" авіаквитки Київ-Пекін-Київ на загальну суму 4900,00грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №760 від 17.07.2006р. ПП "Укрєвротур" було отримано від ОСОБА_2 за авіаквиток НОМЕР_1 4900 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з втратою квитка на літак, підзвітна особа ОСОБА_2 звернулася до приватного підприємства "Укрєвротур" та отримала копію авіаквитка на прізвище ОСОБА_2 за НОМЕР_1, завірену печаткою підприємства "Укрєвротур". ПП "Укрєвротур" має сертифікат № АП0276 (бланк АА № 001506 Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації) на право продажу авіаційних перевезень, терміном дії з 21.12.05р. по 21.12.07р. Листом від 22.11.07р. № 084 ПП "Укрєвротур" підтверджує, що 17 липня 2006р. ОСОБА_2 придбаний авіаквиток Київ-Пекін-Київ (НОМЕР_1) вартістю 4900грн.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436\95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) встановлено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у розмірі сплачених коштів. Тобто, за приписами наведеної норми фінансові санкції застосовуються у разі не подання саме платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що наданими документами, у тому числі квитанцією до прибуткового касового ордеру №760 від 17.07.2006р., підтверджується сплата ОСОБА_2 готівкових коштів за авіаквиток, та про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року по справі № 2-а-2592/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року по справі № 2-а-2592/08 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 липня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.