Постановою господарського суду Львівської області від 29.11.2007р. №3/324А, за позовом Агроторгової фірми "Давидів" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, позовні вимоги задоволено та вирішено скасувати податкові повідомлення-рішення №0000582350/0 від 18.05.2007р. та №0000582350/1 від 30.07.2007р.

Скаржник у справі, з постановою господарського суду Львівської області не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, в задоволенні позові відмовити з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, про те, що рішенням Печерського районного суду м.Києва № 2-862-1/04 від 12.07.2004 року, визнано недійсними Статут та Установчий договір ТзОВ "М.Т.С" з моменту її реєстрації, та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №37638703 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ. З огляду на зазначене рішення, на думку Скаржника, виписані ТзОВ "М.Т.С." податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку. На думку податкової інспекції, АТФ "Давидів" було завищено податковий кредит за травень 2004 року на суму 6894 грн. і відповідно занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

В свою чергу, позивач в заперечення вимог та підстав апеляційної скарги вказує на те, що постанова Господарського суду Львівської області від 29.11.2007р. у справі №3/324 є законною та правомірною, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову господарського суду Львівської області від 29.11.2007р. у справі №3/324 залишити без змін. Позивач вказує, що визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку з моменту внесення в реєстр платників ПДВ не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст. 196 КАС України такий проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.05.2004 року між АТФ "Давидів" та ТзОВ "М.Т.С." було укладено договір купівлі-продажу преміксу №12/05/04. На виконання умов договору, згідно накладної №1345/14/05 від 14 травня 2004 року АТФ "Давидів" отримало від ТзОВ "М.Т.С" 9, 710 тонн преміксу 1% РОВЕМІКС на загальну суму 41364,60грн. в тому числі ПДВ- 6894,10 грн. та оплатило його вартість грошовими коштами 41364,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 від 23.06.2004 року.

На підставі виписаних ТзОВ "М.Т.С" податкових накладних АТФ "Давидів" у формі ТзОВ включено до податкового кредиту ПДВ за травень 2004 року в сумі 6894,10 грн.

Підставою прийняття податковою інспекцією оспорюваних повідомлень-рішень стало рішення Печерського районного суду м.Києва № 2-862-1/04 від 12.07.2004 року, яким визнано недійсними Статут та Установчий договір ТзОВ "М.Т.С" з моменту їх реєстрації, та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №37638703 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ. З огляду на зазначене рішення, на думку перевіряючих, виписані ТзОВ "М.Т.С." податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку. На думку податкової інспекції, АТФ "Давидів" було завищено податковий кредит за травень 2004 року на суму 6894 грн. і відповідно занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Як зазначено в акті перевірки в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковою інспекцією покладено рішення Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004 року № 2-862-1/04, яким визнано недійсним з моменту реєстрації статут, установчий договір та свідоцтво платника ПДВ ТзОВ "М.Т.С".

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 08.12.2004 року зазначене вище рішення Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004 року скасовано і справу направлено на новий розгляд.

Підставою прийняття оскаржуваних рішень податковою інспекцією було складення акту перевірки №556 від 08.05.2007 року.

Рішення суду в цивільній справі, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду згідно з ч, 4 ст. 35 ГПК України щодо фактів (обставин), які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У рішенні Печерського районного суду м.Києва № 2-1067-1/04 від 02.08.2004 року, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано непричетними до створення та діяльності ТзОВ "М.Т.С", відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що здійснюючи господарські операції з продажу товарів у травні 2004 року ТзОВ "М.Т.С." не відобразило їх в податковій звітності та не сплатило суми ПДВ до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. N 755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення господарських операцій з купівлі товарів, як і на момент розгляду справи по суті, ТзОВ "М.Т.С" було зареєстроване у встановленому законом порядку і внесене до Єдиного державного реєстру. АТФ "Давидів" у формі ТзОВ не могло знати про причетність чи непричетність тих чи інших фізичних осіб до створення підприємства. Як вбачається з поданих Позивачем доказів (реєстру податкових накладних) за травень 2004 року, банківських виписок ( в матеріалах справи) податок на додану вартість у сумі 6894,00 грн. був нарахований та сплачений у зв'язку з придбанням товарів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 6894,00 грн. згідно з п.п. 7.2.6. п .7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону Українку "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. Відповідно до п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону Українку "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкова накладна виписана ТзОВ "М.Т.С." на загальну суму ПДВ 6894,00 грн. була досліджена судом і не встановлено жодних порушень порядку її видачі.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, по слуг).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми Закону (168/97-ВР) , відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку з моменту внесення в реєстр платників ПДВ не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції.

Згідно із ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин відсутні правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2, 10, 11, 71, 72, 138, 143, 159, 161- 163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 29.11.2007р. у справі №3/324А за позовом Агроторгової фірми "Давидів" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, с. Давидів, Львівської області до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000582350/0 від 18.05.2007р. та №0000582350/1 від 30.07.2007 р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення. На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.