розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 12.11.2007 року по справі № АС 16/546-07

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ

до ДПІ в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

Позивач, Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" у формі ТОВ, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000302306/0/62853 від 17.09.07 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3774,0 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до ДПІ в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення був задоволений.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. по справі № АС 16/546-07 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт від 06.09.07 р. виїзної позапланової документальної перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 р. на рахунок платника у банку.

В ході проведеної перевірки перевіряючими були виявлені факти порушення підприємством вимог п. 6.2.4 ст. 6, п. 7.3.1 та п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", пов’язані з тим, що для перевезення товарів покупцям за договорами № 5-14-2007 від 15.03.07 р. з ЗАТ "Мелком-трейдінг", Росія; № 2-14/4-2006 від 12.01.06 р. з ТОВ "Тембо", Росія; № 2-11/27-2006 від 15.06.06 р. з ТОВ "Анкор", Росія; № 5-16/2007 від 07.05.07 р. СРТ-Орел на умовах СРТ м. Бєлгород, позивач наймав перевізника, так як не має власного транспорту та ліцензій на перевезення.

Перевізником товару було підприємство України ТОВ АТП "Укрространс" м. Суми, що зазначено у ВМД № 805000001/7/003062 від 25.04.07 р., № 805000001/7/003616 від 24.04.07 р., № 805000001/7/002582 від 11.04.07 р., № 805000001/7/00272726 від 16.04.07 р., № 805000001/7/003595 від 18.05.07 р., № 805000001/7/003426 від 14.05.07 р., № 805000001/7/3686 від 22.05.07 р., до яких додані міжнародні товарно-транспортні накладні: СМR № 007553 від 24.04.07 р., СМR № 0225355 від 24.04.07 р., СМR № 025380 від 24.04.07 р., СМR № 0007554 від 25.04.07 р., СМR № 0222518 від 11.04.07 р., № СМR № 025372 від 16.04.07 р., СМR № 007568 від 14.05.07 р., СМR № 0007588 від 18.05.07 р., СМR № 0007598 від 22.05.07 р.

Згідно акту приймання—передачі № 7485 від 30.04.07 р. ТОВ АТП "Укрространс" надало послуги позивачу по доставці вантажу транспортними засобами держ. № 03952 СВ ВМ 3366АВ.02798 СВ за маршрутом по території Росії та по території України.

Відповідач наполягає на тому, що документом який підтверджує факт виконаних робіт по перевезенню вантажу є товарно-транспортна накладна, яка є основним документом на перевезення вантажів. У разі якщо позивач виступив перевізником вантажу у міжнародному сполученні, то у нього повинні бути: товарно-транспортна накладна (по перевезенню на території України), ліцензія, ліцензійна картка на автомобільний транспорт, яким перевозився товар, вантажно-митна декларація, СМR та відповідний дозвіл по перевезенню за межами митної території України. В ході перевірки, як зазначає відповідач, встановлено, що даних документів на перевезення вантажу підприємство позивача не мало, тому позивач не є перевізником по перевезенню вантажу нерезиденту. Тому, посилаючись на п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про ПДВ", відповідач вважає що, позивач повинен оподатковувати транспортні послуги по перевезенню вантажу на експорт за ставкою 20% і відповідно збільшити суму податкових зобов'язань за квітень 2007 р. на суму 2631,0 грн., за травень 2007 р. на суму 1143,0 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно не погодився з такою позицією відповідача, виходячи із наступного. В ході перевірки позивача ДПІ в м. Суми застосовувало до виниклих правовідносин по наданню транспортних послуг по перевезенню вантажу на експорт абз.2 п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про ПДВ", згідно з яким у разі коли поставка транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою 20%. Але відповідачем не надано доказів того, що отримані послуги по перевезенню вантажів здійснювалися саме у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивачем з перевізниками були укладені договори на перевезення, порядок укладання та виконання регулюються Главою 64 ЦК України (435-15) .

Також відповідачем не було взято до уваги те, що відповідно до роз'яснення ДПА України від жовтня 2006 р. (порядок надання роз’яснень, їх використання та наслідки встановлені п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), яким керувався позивач у своїй діяльності, об'єкт оподаткування ПДВ при поставці товарів та послуг визначається виходячи з місця поставки цих товарів та послуг. Якщо платником податків укладено договір на міжнародні автомобільні перевезення вантажів, то при здійсненні таких операцій слід керуватися нормами п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про ПДВ", згідно з яким за нульовою ставкою ПДВ обкладаються операції з поставки транспортних послуг автомобільним транспортом з перевезення вантажів за межами державного кордону України.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ АТП "Укрространс" договору на транспортне обслуговування № 15/21-2005 від 01.10.05 р. були надані послуги по перевезенню експортного вантажу за межі державного кордону України, а саме - м. Бєлгород, м. Орел (Росія) і правомірно застосована ставка ПДВ 0%.

Посилання відповідача на те, що перевезення було здійснено довіреною особою перевізника є необґрунтованим, так як вбачається з матеріалів справи, ніяка третя особа до участі в перевезенні вантажу ні з боку СУБП "Укртехносинтез" (вантажовідправник), ні з боку ТОВ АТП "Укрространс" (перевізник) не залучалась. Перевезення вантажу було здійснено на підставі прямого договору між вантажовідправником та перевізником, який має ліцензію на даний вид послуг та всі інші необхідні дозвільні документи.

Таким чином, застосування ДПІ в м. Суми ставки податку 20% при здійсненні транспортних послуг за договором на транспортне обслуговування № 15/21-2005 від 01.10.05 р. є неправомірним, так як відповідачем не враховано, що переміщення вантажу за межами України обкладається ПДВ за нульовою ставкою.

Таким чином судом першої інстанції зроблений правомірний висновок, що податкове повідомлення-рішення № 000302306/0/62853 від 17.09.07 р. прийняте відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) , що є підставою для визнання його неправомірним та скасування.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. по справі № АС 16/546-07 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. по справі № АС 16/546-07 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. по справі № АС 16/546-07 за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ до ДПІ в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.