розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 подав адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2008 року повністю задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів. Суд першої інстанції постановив: визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.06.2005 року відповідно до вимог ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу", ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 року № 512 "Про оплату праці керівників Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад" (512-2005-п) неправомірною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 01.06.2005 року, з 01.07.2005 року, з 01.09.2005 року відповідно до заробітної плати в розмірі 90% заробітної плати державного службовця на посаді заступника голови Волинської обласної державної адміністрації на підставі наданих довідок Волинської обласної державної адміністрації, з врахуванням вимог абзацу 3 пункту 13 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , що діяли з 01.06.2005 року по 11.10.2005 року включно; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області в користь ОСОБА_1 127898,86 грн. недорахованої та невиплаченої пенсії з 01.06.2005 року по 01.11.2007 року.

Зазначена постанова мотивована тим, що позивач з 23.06.2003 року перебуває на пенсії як державний службовець, його стаж роботи державного службовця становить 34 роки, що дає йому право на пенсію в розмірі 90 % заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії і відповідний її перерахунок на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу". Відповідач в порушення вимог ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 року № 512 "Про оплату праці керівників Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад" (512-2005-п) безпідставно не провів перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з врахуванням посадового окладу заступника голови обласної державної адміністрації - 12 мінімальних заробітних плат, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 127898,86 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що у відповідності до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій" (865-2000-п) , перерахунок пенсій здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. У всіх випадках призначення (перерахунку) пенсій заробіток для обчислення пенсій не може перевищувати сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, на момент призначення (перерахунку пенсії). Відповідач провів перерахунок пенсії позивачу згідно його заяв у відповідності до вимог ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", а саме із заробітної плати, з якої сплачується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Стосовно рішення Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року (v008p710-05) , яким було визнано неконституційними положення абзацу 3 пункту 13 розділу 15 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і знято обмеження розміру заробітної плати, з якої проводиться перерахунок пенсії, то вважає, що позивачу пенсія перераховувалась на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", а ця норма не переглядалась Конституційним Судом України, а відтак перерахунок проведений вірно.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області Нінічук Л.В. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, покликавшись на обставини, які викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 23.06.2003 року перебуває на пенсії як державний службовець, який досягнув встановленого законодавством пенсійного віку і йому була призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

У відповідності до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом (3723-12) відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 30.06.2005 року "Про оплату праці керівників Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Киїівської та Севастополькьої міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад" (512-2005-п) встановлено, що починаючи з 1 червня 2005 року оклад заступника голови обласної державної адміністрації становить 12 мінімальних розмірів заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2005 від 11.10.2005 року (v008p710-05) , положення абзацу 4 пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (1058-15) яким було встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом (1058-15) , при призначенні пенсій відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку, визнане неконституційним.

Цим же рішенням Конституційного Суду України, абзац 4 цього ж пункту Закону № 1058 (1058-15) , який встановлював, що у разі, якщо розмір пенсії, щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед країною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, перевищує 90 відсотків максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, визначеної законодавством на час виплати пенсій таким особам, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання виплачується у сумі, що не перевищує зазначений розмір, також визнано неконституційним.

Абзац 1 пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (1058-15) встановлює перелік законодавчих актів у відповідності до яких особам призначається пенсія і на які міститься посилання в абзацах 3 та 4 цього пункту, які визнано неконституційними. В ньому зокрема йдеться і про осіб, яким призначається пенсія у відповідності до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , до яких належить позивач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про те, що у звязку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 30.06.2005 року "Про оплату праці керівників Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастополькьої міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад" (512-2005-п) та відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) , пенсія призначена позивачу підлягала перерахунку з врахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01.06.2005 року, з 01.07.2005 року та з 01.09.2005 року, на підставі наданих позивачем заяв та довідок про заробітну плату працюючого державного службовця на відповідній посаді, з врахуванням стажу державної служби та надбавок.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обмеження розміру пенсії, які встановлені ст. 107 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. та ст. 97 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р., не можуть бути застосовані до позивача, оскільки йому було призначено пенсію у відповідності до Закону України "Про державну службу" (3723-12) у 2003 році, а вищевказані норми законів стосуються пенсій, які призначені у 2006-2007 р.р.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 лютого 2008 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.