Колегія суддів у складі: головуючого судді – Філатова Ю.М.,

суддів Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі судового засідання Волошиної Я.В.

за участю представників:

позивача- Кипенко О.Є., Юрасової Н.С.

відповідача – Борового О.В.

відповідача - Степаненко С.А.

відповідача - Скрипнікової М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року по справі № 2а-2845/07

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс"

доДержавної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства Фрунзенського району м. Харкова, Головного управління державного казначейства України в Харківській області

простягнення бюджетної заборгованості, -

Позивач, ТОВ "Венттехсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за червень 2007 р. у розмірі 1000101,00 грн., а також сплачене державне мито у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2007 року по справі № 2-а-2845/2007 було задоволені позовні вимоги ТОВ "Венттехсервіс" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства Фрунзенського району м. Харкова, Головного управління державного казначейства України в Харківській області про стягнення бюджетної заборгованості.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, з даною постановою не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що при винесенні цієї постанови були порушені норми матеріального права, а саме п.1.8. ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначає, що на теперішній час від СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові надійшла відповідь про те, що постачальником ТОВ "ВентТехСервіс" у травні 2007 року по ланцюгу є ТОВ "Конкорд-2007", який знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, у зв’язку з чим був направлений запит до ДПІ у Київському районі м. Харкова, у відповідь на який зазначено, що відносно посадових осіб ТОВ "Конкорд-2007" прокуратурою Київського району м. Харкова 31.07.2007 року порушені кримінальні справи № 21070103 та № 21070103 Д-1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 205 КК України. За таких підстав, суму ПДВ, заявлену до відшкодування ТОВ "ВентТехСервіс" у податковій декларації за червень 2007 року у розмірі 1000101,00 грн. не можливо вважати правомірною, оскільки ця сума не підтверджена матеріалами зустрічних перевірок постачальників позивача, а відповідно і не підтверджена (відсутня) сплата ПДВ до державного бюджету. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2007 року по справі № 2-а-2845/2007 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржувана постанова прийнята при повному, всебічному розгляді справи, винесена при дотриманні норм чинного законодавства, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2007 року по справі № 2-а-2845/2007 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Венттехсервіс" згідно декларації з ПДВ за червень 2007р., яка надійшла до ДПІ Фрунзенського району м. Харкова 16.07.2007р. та розрахунку суми бюджетного відшкодування, заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку 2 000 101,00 грн. Від'ємне значення об'єкта оподаткування ТОВ "Венттехсервіс" у травні та червні 2007р. виникло за рахунок придбання товарів (продукти харчування та гігієнічні вироби) та сплати комісійної винагороди. В декларації платник визначив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість шляхом повного перерахування на поточний рахунок підприємства.

На виконання п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" копія декларації 18.07.2007р. була подана позивачем до УДК у Фрунзенському районі м. Харкова.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДПІ Фрунзенського району м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на рахунок платника у банку за червень 2007р. За результатами перевірки складено акт №2580/16-016/31060630 від 15.08.2007р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000291600/0 від 29.08.2007р. про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2007р. на суму 1 000 000,00 грн.

В акті №2580/16-016/31060630 від 15.08.2007р. зазначено, що за даними перевірки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2007р. в розмірі 1 000 101,00 ; грн. буде підтверджена після отримання зустрічних перевірок до виробника (імпортера).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ Фрунзенського району м.Харкова 04.07.2007р. та 10.10.2007р. були направлені запити до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові щодо проведення перевірки ТОВ "Венттехсервіс" з ТОВ фірма "Пранк", яке є основним постачальником позивача в травні 2007р., але на вказані запити відповідь не надійшла.

Колегія суддів погоджується з мотивувальною частиною постанови суду першої інстанції, що відповідно до положень п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 вказаного закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від того, чи змогли органи державної податкової служби провести зустрічні перевірки. Проведення податковими органами таких перевірок не може подовжити визначений Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Посилання апелянта на вимоги наказу ДПА України №350 від 18.08.2005р. (v0350225-05) "Методичні рекомендації відносно взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", як на підставу для проведення зустрічних перевірок, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений відомчий нормативний акт не пройошов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, частково протирічить нормам Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , тому не може бути застосований судом при вирішенні цієї справи.

В матеріалах справи є в наявності копії документів, що підтверджують фактичну сплату позивачем ПДВ за придбані у постачальника товари в травні 2007р., подання ним до податкового органу відповідних декларацій та розрахунків, заяв на бюджетне відшкодування за травень - червень 2007 року. Таким чином, ТОВ "Венттехсервіс" виконало всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) вимоги щодо порядку визначення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за червень 2007р. у розмірі 1 000 101,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Проведення податковим органом перевірки по ланцюгу до виробника не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону (168/97-ВР) .

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Чинне законодавство, в тому числі і Закон України "Про ПДВ" (168/97-ВР) , умовою бюджетного відшкодування не встановлює для покупця товару обов'язку сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем чи іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Також для відшкодування з бюджету ПДВ вказаний Закон (168/97-ВР) не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Посилання відповідача на обставини по справі, щодо порушення прокуратурою Київського району м. Харкова 31.07.2007 року кримінальних справ відносно посадових осіб ТОВ "Конкорд-2007", як контрагента позивача, наявність в провадженні Харківського окружного адміністративного суду справи за позовом ДПІ про визнання недійсним установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Конкорд-2007", не має правового значення для вирішення справи по суті заявлених вимог. Діюче податкове законодавство неп ставить в залежність від зазначених обставин право позивача на отримання бюджетног7о відшкодування. При цьому слід зауважити, що угоди, укладені позивачем з ТОВ "Конкорд-2007", на підставі яких було сформовано податковий кредит, не визнані в установленому порядку недійсними, з такими вимогами до суду ніхто не звертався.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 р. по справі № 2-а-2845/07 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року по справі № 2-а-2845/2007 залишити без змін.

Справу № 2-а-2845/2007 повернути до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, щляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 9 червня 2008 року.