розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу, недоплаченої вихідної допомоги та пенсії, -

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007р. частково задовольнено позов ОСОБА_1 та стягнено з Міністерства оборони України 7518,08грн. недоплаченої надбавки за безперервну службу з урахуванням індексів інфляції за період з 01.02.2004р. по 01.10.2004р., а в частині стягнення різниці в посадових окладах за період з 01.11.03р. по 01.11.2004р. відмовлено за пропуском строку давності.

Постанова мотивована тим, що розмір надбавки за вислугу років виплачено на виконання Указу Президента України №389 від 05.05.2003р. (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України та Управління державної охорони України за безперервну службу", Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України, щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%.

Суд виходив з того, що кожен наступний розмір щомісячної надбавки за безперервну службу військовослужбовцям з відповідною вислугою років не може бути меншим від попереднього, тобто для військовослужбовців, що мають вислугу років понад 25 років щомісячна надбавка не може бути меншою ніж 70 % грошового утримання, встановлених для військовослужбовців з вислугою понад 20 років.

Виплачена позивачу у січні та жовтні 2004р. надбавка за безперервну службу в розмірі 90 % грошового забезпечення, свідчить про високі результати у службовій діяльності та достатнього стажу, а за період з 01.02.2004р. по 01.10.2004р. безпідставно зменшено і виплачено в розмірі 20 % грошового утримання.

Розпорядження Міністра оборони України від 27.11.2004р. №146/1/11/641 про виплату військовослужбовцям, які звільняються з військової служби з 01.01.2004р., у місяці їх звільнення від виконання обов'язків за штатною посадою щомісячну надбавку за безперервну військову службу залежно від стажу роботи в розмірі 90% для тих, в кого вислуга років становить понад 25 років, вважає таким, що є неправомірним, оскільки розмір пенсії значно перевищує розмір грошового утримання працюючих військовослужбовців.

Вважає, що відповідно до ст. 233 КЗпП України позивач пропустив трьохмісячний термін звернення до суду в частині вимог про стягнення різниці в посадових окладах за період з 01.11.03р. по 01.11.2004р., щодо зміни істотних умов праці.

Міністерство оборони України оскаржило дану постанову та просить її скасувати, т.я. вважає, що судом порушено норми матеріального права.

Так вважає, що відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003р. (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України, щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби: понад 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років - до 90%. Виплата надбавок повинна здійснюватись за рахунок коштів передбачених в Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

На виконання зазначеного Указу (389/2003) , наказом Міністра оборони України від 26.05.2003р. №149 (z0411-03) затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, в якій встановлено, що розмір цієї надбавки щорічно встановлюється виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

23.07.2007р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про стягнення різниці в заробітку за період з 01.11.2003р. по 01.11.2004р. та недоплачену надбавку за безперервну службу з 01.02.2004р. по 01.10.2004р. в розмірі 90% заробітку з урахуванням інфляції в сумі 7518,08грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з проходив військову службу в Збройних Силах України та наказом Міністра оборони України №527 від 16.08.2004р. звільнений з військової служби у запас за п.67 п.п. "в" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (1053/2001) (у зв'язку з скороченням штатів), а наказом командира в/ч А 1766 №215 від 15.09.2004р. виключений зі списків особового складу частини та знятий зі всіх видів забезпечення. Указом Президента України №389 від 05.05.2003р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) визначено, що право встановлювати військовослужбовцям щомісячну грошову надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України надано Міністру оборони України, який визначає порядок і умови її виплати.

Визначення конкретного щомісячного розміру надбавки залежить від розміру асигнувань. П.2 наказу Міністра оборони України від 26.05.2003р. №149 (z0411-03) затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, якою встановлено, що розміри цієї надбавки щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, за рішенням Міністра оборони України.

Судом вірно визначено безпідставне зменшення розміру щорічної надбавки за безперервну військову службу виходячи з отримання такої в грудні 2003р., січні 2004р. та жовтні 2004р., а також недоотримання такої за період з 01.02.2004р. по 01.10.2004р.

В той же час, судом підставно відмовлено в стягненні суми різниці в посадових окладах, оскільки про таку зміну умов було відомо позивачу і проти такої останній не заперечував.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Рішення суду викладено достатньо повно, з посиланням на норми законодавства та встановлені по справі обставини.

Керуючись ст. 160 ч.3, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу, недоплаченої вихідної допомоги та пенсії, - без змін.