приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Головного Управління МВС України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії і просив суд зобов"язати відповідачів провести перерахунок його пенсії з 01.04.2000р. в розмірі 74 % від грошового забезпечення, сплатити йому заборгованість не донарахованої пенсії з 01.04.2000р. в сумі 2301.55 грн., виплачувати з 01.05.2007р. пенсію в розмірі 1604.76 грн., встановити, що його стаж по вислузі років становить на час звільнення 28 років 1 місяць 7 днів, стягнути з УМВС України в Донецькій області на його користь 2000 грн. моральної шкоди.

Позивачем до суду була надана заява про уточнення позову в частині зобов"язання відповідачів сплатити йому заборгованість не донарахованої пенсії в сумі 2756.90 грн.

Постановою Київського районного суду м.Донецька від 07.11.2007р. позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Зобов"язано Управління МВС України в Донецькій області надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області розрахунок вислуги років ОСОБА_1, де вказати, що його вислуга років складає 28 років, 1 місяць, 7 днів та розрахунок пенсії з урахуванням вказаної вислуги років. Зобов"язти Головне Управління МВС України в Донецькій області доплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.04.2000р. по 31.05.2007р. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2000р. по 31.05.2007р. недоотриману ним пенсію. Встановлено ОСОБА_1 вислугу років як військовослужбовцю 28 років, 01 місяць, 07 днів. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його вимог про стягнення моральної шкоди. Поновлено строк звернення до суду.

07.12.2007р. відповідачем Головним Управлінням МВС України в Донецькій області подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, встановлений ст. 99 КАС України. У серпні 2005р. позивач звертався до них з питання, що оскаржується, а до суду звернувся лише 11.04.2007р. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) функції призначення та перерахунку пенсії покладено на Пенсійний Фонд України.

11.12.2007р. відповідачем Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції зобов"язав одночасно обох відповідачів виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2000р. по 31.05.2007р. недоотриману ним пенсію у розмірі 2756.90 грн., хоча позивач заявляв 2301.55 грн. і уточнення до позову він не подавав.

Органи Пенсійного фонду не є правонаступниками прав та обов"язків міністерств та організацій і не несуть відповідальність за дії, вчинені до 01.01.2007р. Виплата пенсій, призначених до 01.01.2007р. здійснюється органами Пенсійного фонду України згідно даних, які містяться у переданих пенсійних справах. У пенсійній справі позивача є розрахунок вислуги років, датований 11.01.1999р. на підставі якого вислуга років у пільговому обчисленні складає 27 років 10 місяців 5 днів, а пенсійні виплати складають 71 % грошового забезпечення.

Позивачем також пропущено строк звернення до суду, а суд першої інстанції не дослідив обставин щодо пропуску позивачем строку на звернення в суд та поновив його, хоча позивачем не було надано заяву про поновлення строку на звернення до суду і не надано доказів поважності його пропуску.

Відповідачі підтримали в судовому засіданні доводи апеляційних скарг.

Позивач і представник позивача не підтримали доводи апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач наказом командира військової частини № 2240 - № 5 від 10.01.1999р. був звільнений 10.01.1999р. за хворобою і йому була призначена пенсія за вислугу років, яка складала 28 років, 1 місяць 7 днів. Пенсійним відділом УФРЕ ГУ УМВС України в Донецькій області відсоткова виплата пенсії позивачу безмотивовано зменшена до 71 %. Тому заборгованість відповідача перед позивачем з 01.04.2000р. по 07.11.2007р. становить 2756.90 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги Головного Управління МВС України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини 2240 Національної Гвардії України від 10.01.1999р. № 5 був звільнений з дійсної військової служби в запас Збройних Сил України по ст.65 п. "в" /за станом здоров"я/ Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил України з 10.01.1999р. і загальна вислуга років в Збройних Силах України на 10.01.1999р. становила 28 років 1 місяць 6 днів /а.с.8/.

Згідно розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1, складеного 04.01.1999р. загальна вислуга років позивача на день звільнення становила 28 років 1 місяць 7 днів, а в іншому розрахунку, складеному цією ж датою загальна вислуга років становила 27 років 10 місяців 5 днів/а.с.4-5, 6-7/.

На звернення позивача, відповідач Управління МВС України в Донецькій області листом від 31.08.2005р. повідомив позивача, що підстав для перерахування пенсії не вбачається /а.с.9/.

Відповідно до п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 р. № 1290 (v1290400-90) "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям строкової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу і їх сім"ям" період виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних подіях, пов"язаних з масовими антисуспільними виявами у відриві з місць постійної дислокації з ціллю поліпшення матеріального стану військовослужбовців зараховувалось офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям строкової служби, особам начальницького і рядового складу ОВС у вислугу років півтора місяця за один місяць служби для призначення пенсії.

Період перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні в Нагірно-Карабахській автономній області з 09.10.1990р. по 18.11.1990р. та з 08.05.1990р. по 29.05.1990р. для охорони громадської безпеки в умовах надзвичайного стану зараховувати у пільговому обчисленні один місяць за два місяці є неправомірним, так як постанова Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992р. (393-92-п) , якою передбачено обчислення один місяць за два, не має зворотної сили і не розповсюджується на ті правовідносини, які мали місце до набрання нею законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) .

Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду у квітні 2007 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач щомісячно отримував пенсію і з виплачених сум він знав, що його право на отримання сум в більшому розмірі, порушено.

Судова колегія зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального п рава, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195- 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного Управління МВС України в Донецькій області на постанову Київського районного суду м.Донецька від 07.11.2007 року задовольнити.

Скасувати постанову Київського районного суду м.Донецька від 07.11.2007р.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 16 травня 2008 року, в повному обсязі постанова складена 21 травня 2008 року.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.