Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

Суддів: Носа С.П.

Довгополова О.М.

при секретарі Поворознику Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2007 року в справі за позовом Державного підприємства "Борщівський спиртовий завод" до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332302/0 від 16 червня 2007 року, прийнятого Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 53 255 гривень, -

25 липня 2007 року Державне підприємство "Борщівський спиртзавод" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Борщівської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000332302/0 від 16 червня 2007 року про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 53 255,00 гривень. З адміністративного позову вбачається, що з 29 травня по 11 червня 2007 року державними податковими ревізорами-інспекторами Борщівської МДПІ проводилась позапланова виїзна перевірка ДП "Борщівський спиртовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року, результати якої оформлені Актом №590/23-02/00375119 від 15 червня 2007 року. Податковим органом 16 червня 2007 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000332302/0 з вказанням у графі "Сума завищення бюджетного відшкодування" оспорюваної суми, чим неправомірно зменшено підприємству бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 53 255,00 гривень. Позивач вказував, що податковий кредит декларації за березень 2007 року платником формується з дотриманням пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит першою з подій: дата списання коштів з рахунку платника в оплату товарів (робіт,послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання. Позивач вважає, що до формування оплаченого податкового кредиту, що дає право на бюджетне відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року підприємством правомірно віднесені податкові накладні, отримані від постачальників у попередньому звітному податковому періоді - лютому 2007 року - на загальну суму 560 284,69 гривень, в тому числі ПДВ- 93380,78 гривень. У липні місяці оплачено кредиторську заборгованість в сумі 320 249,09 гривень, в тому числі ПДВ 53 374,86 гривень, що виникла в попередніх податкових періодах.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2007 року позовні вимоги задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000332302/0 від 16 червня 2007 року, прийняте Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Державному підприємству "Борщівський спиртовий завод" зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 53255 гривень. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що позивачем за результатами господарських операцій з контрагентами, на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, враховуючи дату отримання податкових накладних на загальну суму 320249,09 гривень (в тому числі ПДВ - 53 374,86 гривень) включено до податкового кредиту в грудні та січні – 53 374,86 гривень, нарахованих, але не сплачених сум податку на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку. Апелянт вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною; судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; має місце невідповідність висновків суду обставинам справи; порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції та безпідставність апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт,послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення відшкодування його від’ємного значення є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними. Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, інших підстав дана норма Закону (168/97-ВР) не передбачає.

Колегія суддів констатує, що у підприємства на момент проведення перевірки були підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до чинного законодавства, всі суми податку включені до податкового кредиту, про що свідчить відсутність в акті перевірки будь-яких зауважень з боку перевіряючих щодо їх оформлення. ДПІ погоджується з тим, що позивачем за результатами господарських операцій з контрагентами, на підставі пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, враховуючи дату отримання податкових накладних на загальну суму 320249,09 гривень (в тому числі - ПДВ 53 374,86 гривень) включено до податкового кредиту в грудні та січні 53 374,86 гривень нарахованих, але не сплачених сум податку на додану вартість. Така дія платника узгоджується з діючим законодавством.

Судом першої інстанції та колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду доведено, що актом перевірки, реєстрами податкових накладних, розрахунком формування лютневого бюджетного відшкодування по декларації за березень 2007 року, підтверджено, що позивачем оплачено контрагентам суму кредиторської заборгованості 320249,09 гривень, в тому числі ПДВ- 53 374,86 гривень в лютому 2007 року. Тому право на відшкодування даної суми ПДВ у платника виникло тільки в лютому, і він, формуючи бюджетне зобов’язання та бюджетне відшкодування в березні 2007 року, правомірно включив спірну суму до відшкодування, як суму фактично сплачену у попередньому періоді, яким є лютий місяць.

З врахуванням викладеного вище, постанова суду першої інстанції є законною, прийнятою з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права. Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1, 206 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

Апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.