розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області - про визнання недійсними і такими що не відповідають актам вищої юридичної сили рішеннь виконавчого комітету Щастинської міської ради від 6.04.2006року № 38- про погодження тарифів на послуги центрального постачання холодної води та центрального водовідведення і про визначення підприємства ВЕП " Луганськкомунтеплоенерго" виконавцем вищезазначених послуг на території м. Щастя та рішення від 6.07.2006року № 80 " про внесення змін у рішення від 6.04.2006р і рішення від 16.05.2006р № 50 ",-

за апеляційною скаргою виконавчого комітету Щастинської міської ради Луганської області та ВАТ " Донбасенерго " на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 7 грудня 2007року,-

Позивач звернувся з позовом про визнання вказаних рішень недійсними, вважаючи, що ними узгоджені тарифи на надання послуг з забезпечення холодною водою та центрального водовідведення і визначено підприємство для надання вказаних послуг виробничим підприємством " Луганськкомуненерго" необгрунтовано і в порушення норм чинного законодавства.

Позивач вказував на те, що підприємство ВЕП "Луганськкомуненерго", яке є структурним підрозділом ВАТ " Донбасенерго" і не є юридичною особою, не має ліцензії на виконання послуг і тому ця організація не мала підстав надавати тарифи для узгодження їх радою. Виконком не мав підстав розглядати тарифи від вказаної організації, яка є неповноважною особою . Рішення прийнято в порушення норм Закону України " Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) , яким передбачено публікацію рішення в десятиденний строк після прийняття, а фактично рішення було опубліковано у травні 2006 року. Не було зроблено аналізу регуляторного впливу, проекту регуляторного акту, яким є рішення виконкому, вони не були оприлюднені . Всі ці порушення законодавства не дають можливості позивачу належним чином виконувати свої обов.язки як споживача комунальних послуг і він як мешканець міста не може бути впевненим, що буде отримувати якісні і своєчасні комунальні послуги.

Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська Луганської області від 7.12.2007року позов ОСОБА_1 задоволений .Вказані рішення виконкому Щастинської міської ради визнані незаконними і не чинними.

Суд виходив з того, що згідно Закону України " Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) відповідачем не була дотримана процедура прийняття регуляторного акту, яким є рішення виконкому про погодження тарифів. Рішення було опубліковано пізніше, ніж це встановлено статтею 13 цього Закону . Не було підготовлено аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій. Плани діяльності з підготовки регуляторних актів не були також оприлюднені. Судом також вказано на порушення норм Закону " Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) про те, що розрахунки тарифів надала установа, яка не могла бути виконавцем комунальних послуг і формувати тарифи, оскільки законом передбачено, що це є компетенцією Кабінету Міністрів України. А ВЕП " Луганськкомунтеплоенерго" є неповноважною особою, не є комунальним підприємством і не має ліцензії на виконання житлово-комунальних послуг. Виконком, приймаючи рішення про узгодження тарифів, які наведені в додатку до рішення і вони підписані особою, яка не мала повноважень на це. Ціни на послуги не перевірялись і не був встановлений фактичний розмір тарифів.

Вважаючи, що постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального права, відповідачі подали апеляційні скарги, просять скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтована апеляційна скарга тим, що судом не надано належної оцінки фактичним даним, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального права. Вважають, що даний спір не повинен був взагалі розглядатися за правилами адміністративного судочинства.ВАТ " Дондасенерго" не є суб,єктами владних повноважень, а виконком в даних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно іншого учасника спору. Вказані рішення, які оспорює позивач, ніяким чином не відносяться до позивача Чорнухи Є.В, вони не містять ніяких приписів щодо позивача. Позивач як споживач комунальних послуг, укладає договір на надання послуг і у відповідності до договору має право захищати свої особисті права. Суд безпідставно вказав, що вказані рішення виконкому підпадають під дію Закону України " Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) . Рішення відповідача регулює господарські відносини, але позивач а також виконком не є учасниками вказаних господарських відносин. ОСОБА_1 не мав правових підстав заявляти адміністративний позов.

Суд, задовольняючи позов, не встановив, які ж права позивача порушені вказаними рішеннями, що йому заважає від ціх рішень належним чином виконувати свої обов,язки як споживача. . Суд також безпідставно прийшов до висновку про перевищення виконкомом міської ради своїх повноважень. Висновки суду про те, що ВЕП " Луганськкомунтеплоенерго" не є повноважною установою, яка могла звертатись до виконкому з питаннями стосовно узгодження тарифів і не може бути виконавцем послуг також суперечать нормам законодавства. В рішенні виконкому було змінено вказівку виконавця послуг на ВАТ " Донбасенерго" в особі ВЕП " Луганськкомунтеплоенерго", ВАТ " Донбасенерго" має ліцензію на виконання певних видів господарської діяльності, в тому числі, і надання комунальних послуг, на діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення і ця ліцензія розповсюджується на структурний підрозділ ВЕП " Луганськкомунтеплоенерго".

Вважають, що органом місцевого самоврядування в особі виконкому Щастинської міської ради прийняті законні рішення, в межах своїх повноважень. Права та інтереси позивача вказаними рішеннями не порушені.

Судова колегія, вислухавши відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 7 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" / Закон 1875-15/ до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг.

Тобто виконком міської ради у даному випадку діяв в межах своїх повноважень у вирішенні питання затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

Як встановлено статтею 31 вказаного Закону виконавці житлово-комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

З матеріалів справи не вбачається, що виконавцем надання послуг визнано неповноважну особу. Згідно рішенню виконавцем надання послуг є ВАТ " Донбасенерго" в особі виробничо-енергетичного підприємства " Луганськкомунтеплоенерго", яке має ліцензію, є юридичною особою .

У відповідності до ст.. 14 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності " (1775-14) для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які проводитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ними ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцентіата на проведення певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії. Як вбачається з державного реєстру підприємств /л.с.141/ ВЕП "Луганськкомунтеплоенерго" зареєстровано як відокремлений підрозділ /філія/ ВАТ " Донбасенерго" з державною формою власності і має право на конкретні види діяльності, у тому числі,на збирання, очищення та розподілення води.

Таким чином, доводи суду першої інстанції про неналежного виконавця надання послуг, визначеного рішенням виконкому міської ради, не можуть бути визнані правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи для вирішення питання про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги виконкому міської ради були надані розрахунки у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005року " Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій " (560-2005-п) .

Економічне обґрунтування тарифів на послуги, які надавало ВЕП " Луганськкомуненерго" перевірено аудиторською перевіркою, згідно висновку якої встановлено, що тарифи сформовані обґрунтовано.

Виходячи з рішення суду першої інстанції, фактично заперечень відносно економічного обґрунтування тарифів у позивача не було і судом не встановлено, що тарифи необгрунтовані чи завищені.

Сумнівними є висновки суду щодо недійсності рішень виконкому із-за порушень норм Закону України " Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності." (1160-15)

По перше, даним Законом згідно ст. 1 регулюються господарські відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб,єктами господарювання, учасниками яких не є ні позивач, ні виконком міської ради.

По друге, судом не встановлено, що рішення виконкому міської ради ухвалене з порушенням норм вказаного Закону (1160-15) . Наведені в рішенні формальні обставини, якими передбачається процедура регуляторної діяльності, не може свідчити про недійсність рішень органу місцевого самоврядування.

Згідно ст.. 28 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) до компетенції органів місцевого самоврядування відноситься встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.

Крім того, як передбачено ст.. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання " (2918-14) до повноважень органів місцевого самоврядування в сфері питної води та питного водопостачання належать визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.

Тому ствердження у позові та в рішенні суду першої інстанції про те, що погодження тарифів не входить до компетенції органів місцевого самоврядування не відповідає діючому законодавству.

Оскільки встановлення та застосування цін та тарифів та організація за їх дотриманням регулюються Законом України " Про ціни та ціноутворення" (507-12) , по даному питанню не було встановлено судом, що пред,явлені для узгодження тарифи, мають якісь невідповідності по ціноутворенню.

Аналізуючи позовні вимоги позивача, які покладені в основу рішення суду першої інстанції про задоволення позову, судова колегія апеляційного суду вважає, що судом неповно з,ясовані обставини справи а також має місце недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Позивач, вимагаючи визнання рішень органу місцевого самоврядування, не вказував яким чином ці рішення порушують його інтереси, особисті права . Судом також не встановлені такі порушення. Наведені ним а потім і судом у рішенні законодавчі акти, які тим чи іншим чином регулюють спірне питання, ніяким чином не встановлюють неправомірність рішення суб,єкту владних повноважень. Обґрунтованих підстав для визнання вказаних рішень неправомірними у суду не було.

Таким чином, при розгляді даної справи в межах положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, об,єктивних даних для визнання неправомірними рішень виконкому не встановлено. Позивачем не наведено даних, яким чином вказані рішення суб,єкту владних повноважень порушили його особисті права чи інтереси, які норми законодавства порушені при прийнятті вказаних рішень.

Якщо позивач, як споживач житлово-комунальних послуг, на отримання яких він

заключає угоди, не отримує їх або отримує в меншому обсязі або неналежної якості, він згідно норм Закону України " Про захист прав споживача" (1023-12) має можливість захищати свої особисті права в порядку цивільного судочинства.

Стосовно оспорюваних рішень суб,єкту владних повноважень в особі виконкому Щастинської міської ради встановлено, що вони прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Позовні вимоги не доведені і не підлягали задоволенню.

Таким чином судова колегія, вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору і тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню. Враховуючи, що усі обставини справи з,ясовані,судом апеляційної інстанції ухвалюється нове рішення у відповідності до ст.. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) про відмову у задоволенні позову.