розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Управління фінансових ресурсів та економіки Головного управління МВС України в Одеській області, про визнання відмови стосовно сплати грошової допомоги неправомірною та стягнення грошової допомоги, -

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління МВС України в Одеській області, в якому просить визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги у зв'язку із звільненням у відставку неправомірною, та стягнути на його користь грошову допомогу у розмірі 60588 грн.

Відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, та третя особа Управління фінансових ресурсів та економіки Головного управління МВС України в Одеській області проти позову заперечували, посилаючись на правомірність прийнятих рішень, а також на те, що позивач був звільнений у відставку на підставі п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, на день звільнення його вислуга років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні становила 24 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчислені - 28 років 10 місяців 05 днів, але при звільненні він не набув права на отримання грошової допомоги на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2007 року - позов задоволено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для її вирішення, просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2007 року скасувати, та прийняти нову постанову, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Коллегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанціїї в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягяє з наступних підстав.

Судом першої інстанціїї встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений у відставку на підставі п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п) наказом УМВС України в Одеській області № 610 о/с від 25.12.2005р. На день звільнення його вислуга років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні становила 24 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчислені - 28 років 10 місяців 05 днів.

Стаття 9 ч.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" передбачає, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, звільненим із служби за віком, виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, 50% місячного грошового забезпечення становлять 2524,5 грн. (із рахунку 5049,80 грн. х 50% : 100%), а загальна сума, яку повинно сплатити ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_1, складає 60588 грн. (із рахунку 2524,5 грн. х 24 роки).

Відповідно до ст.9 ч.4 Закону (2505-15) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 (2505-15) ), яка передбачає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2505-15) , у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання, отже не може бути застосована до ОСОБА_1 як підстава щодо відмови йому у виплаті грошового забезпечення у сумі 60588 грн., виходячи з наступного.

Крім того, згідно п.34 постанови Ради Міністрів СРСР від 30.05.1985 № 493 "Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб начальницького та рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР та їх сімей" на час звільнення позивач ОСОБА_1 мав право на отримання вихідної допомоги, яка йому фактично сплачена не була. Цей факт підтверджується довідкою ОМУ УМВС України в Одеській області від 03.07.2006р.

Колегія судів вважає правильним посилання суду першої інстанції, що ця норма законодавства, як і інші норми цієї постанови, не передбачали такий вид допомоги, як грошова допомога, а тому у суду не має правових підстав вважати, що у позивача виникло право на її отримання на час першого звільнення з органів внутрішніх справ. Такий вид виплат як грошова допомога був передбачений тільки ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992р.

У зв'язку з наведеним, судова колегія погоджується також з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на ст.9 ч.4 цього Закону (2505-15) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005), як на підставу відмови позивачу у виплаті грошової допомоги, та стосується тільки осіб, які були повторно звільненні з органів внутрішніх справ та отримали право на отримання грошової допомоги при першому звільненні саме за цим законом. Оскільки ОСОБА_1 не звільнявся повторно на підставах, передбачених цим Законом, то до нього не може бути застосована ст.9 ч.4 цього Закону (2505-15) .

З огляду на вищевказане, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно та і в достатньому обсязі встановив обставини справи, та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Управління фінансових ресурсів та економіки Головного управління МВС України в Одеській області, про визнання відмови стосовно сплати грошової допомоги неправомірною та стягнення грошової допомоги - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.