Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 12 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дізопак" до Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення - рішення № 0000892350/0/241 від 2 квітня 2007 року, -

12 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізопак" звернулось в суд з позовом в якому просило визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення - рішення № 0000892350/0/241 від 2 квітня 2007 року Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції Полтавської області, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50715,00 грн., посилаючись на те, що згідно з нормами чинного законодавства юридичні послуги ОСОБА_1 належать до валових витрат.

Відповідач Кременчуцька об"єднана податкова інспекція Полтавської області позов не визнала, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

12 липня 2007 року постановою господарського суду Полтавської області позовні вимоги ТОВ "Дізопак "задоволені . Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДШ № 0000892350/0/241 від 02.04.2007р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50715,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізопак" відшкодування витрат по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 3,40 грн.

В апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ Полтавської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в позові ТОВ "Дізопак", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Дізопак" просить постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши

матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

З 26.02.2007р. по 19.03.2007 р. Кременчуцькою ОДШ була здійснена перевірка Позивача, за результатами якої складено акт від 22.03.2007р. № 171/23-500/25154796 "Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізопак" (код ЄДРПОУ 24831421) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р."

Зазначеною перевіркою було виявлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. За висновком Кременчуцької ОДШ Закон (334/94-ВР) не відносить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними т іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до акту перевірки Відповідач до валових витрат відніс витрати(р. 04.12, 04.13 ) пов'язані з наданням юридичних послуг від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в сумі: за 2004р. - 80 100 грн., за 2005р. - 70600,00 грн. за 2006 р. 52260,00 грн.

При цьому Відповідач посилається на те, що Акти виконаних робіт не містять конкретний зміст виконаних послуг, що доводив би необхідність виробничої потреби ТОВ "Дізопак" і отриманні таких послуг та віднесення їх до складу валових витрат, не вказані які саме надані консультації по питаннях застосування діючого законодавства, в чому заклечається забезпечення інформаційних повідомлень підприємству, з якими підприємствами здійснювалася підготовка проектів договорів, та по яких договорах, наказах по підприємству надавалася правова експертиза.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що акти виконаних робіт не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ.

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000892350/0/241 від 02.04.2007 р., яким позивачу ТОВ "Дізопак "визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50715,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час перевірки та в судове засідання були надані договори та акти виконаних робіт про надання позивачу суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 юридичних послуг за відповідні періоди в сумі: за 2004р. - 80 100 грн., за 2005р. - 70600,00 грн. за 2006 р. 52260,00 грн., які відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону до валових витрат виробництва та обігу (далі -валові витрати) відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Закон не відносить до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (996-14) бухгалтерський облік визначає як обов'язковий вид обліку, який ведеться підприємством. Податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (z0168-95) (далі -Положення),.первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи на їх проведення.

Закон встановлює, що первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документів (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення..."

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне :

Підставою для нарахування ТОВ "Дізопак" податку на прибуток стали результати позапланової комплексної документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства згідно п. З "в" Указу Президента України №817/98 від 23.07.98р. (817/98) "Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності", за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі акта перевірки від 22.03.2007 року №171/23-500/25154796 було винесено податкове повідомлення рішення №0000892350/0/241 від 02.04.2007р. про донарахування податку на прибуток в сумі 76073,00 грн., в тому числі 50715,00 грн.- основний платіж, 25358,00 грн.-штрафна санкція.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Дізопак" отримувало юридичні послуги від суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи В'юна О.П.на загальну суму 202960,00 грн., в тому числі:

у 2004 році на 80100,00 грн.;

у 2005 році на 70600,00 грн.;

у 2006 року на 52260,00 грн.

Зазначені послуги надавались на підставі таких документів:

акти виконаних робіт та підтверджувались платіжними дорученнями.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення посилається на те, що: "надання юридичних послуг ПП ОСОБА_1 підтверджується договорами про надання послуг, актами про надання юридичних послуг, ухвалами та рішеннями господарських судів, довіреністю".

В первинних облікових бухгалтерських документах, зокрема, актах виконаних робіт, не визначено конткретний зміст виконаних робіт, що доводив би необхідність виробничої потреби ТОВ "Дізопак" в отриманні таких послуг та віднесення їх сум до складу валових витрат.

Тобто, не вказано, які саме надані консультації по питаннях застосування діючого законодавства, в чому заключається забезпечення інформаційних повідомлень підприємству (робота з періодичною спеціальною літературою, правовою базою НАУ, Інтернет-сайтами Динай та Верховної Ради), з якими підприємствами здійснювалась підготовка проектів договорів, та по яких договорах, наказах по підприємству надавалась правова експертиза та інше.

Як вбачається з вище наведених даних, в первинних облікових бухгалтерських документах - актах виконаних робіт - не визначений конткретний зміст виконаних послуг, який би доводив необхідність виробничої потреби ТОВ "Дізопак" в отриманні таких послуг та віднесення їх сум до складу валових витрат. Не зазначено, які саме надані консультації по питаннях застосування діючого законодавства, у чому виражається забезпечення інформаційних повідомлень підприємству (робота з періодичною спеціальною літературою, правовою базою НАУ, Інтернет-сайтами Динай та Верховної

Ради), з якими саме підприємствами підготовлювались проекти договорів, та по яких договорах, наказах по підприємству надавалась правова експертиза та інше.

Крім того, позивачем не надано доказів яким чином надання юридичних послуг суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 визначилось на отриманні доходу ТОВ "Дізопак"

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) : "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Згідно п.5.1 ст.5 зазначеного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) : "Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

За таких обставин, відповідачем - Кременчуцькою ОДПІ правомірно встановлено порушення позивачем норм п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) (із змінами та доповненнями) відповідно до якого "...Не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами...".

Таким чином, позивачем ТОВ "Дізопак" зайво віднесені суми за оплату юридичних послуг до складу валових витрат - до рядку 04.12 (04.13) декларації з податку на прибуток підприємства, в результаті чого відбулося завищення суми валових витрат:

за 2004 рік на 80100 грн.;

за 2005 рік на 70600 грн.;

за 2006 рік на 52260 грн.,

в зв'язку з чим ТОВ "Дізопак" відповідачам правомірно донараховано податку на прибуток в сумі 50715,0 грн. та згідно з нормами Закону України (2181-14) від 21.12.2000 року №2181-111 застосована штрафна санкція по податку на прибуток в розмірі 25358,0 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного повідомлення - рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 202 КАС України та ухвалює нову постанову про відмову ТОВ "Дізопак" в позові в повному обсязі в зв"язку з безпідставністю.

Керуючись ст..ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції Полтавської області - задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 12 липня 2007 року - скасувати.

Відмовити в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Дізопак" до Кременчуцької об"єднаної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення - рішення № 0000892350/0/241 від 2 квітня 2007 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.