Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Сіренко О.І.

Суддів - Подобайло З.Г.

- Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання - Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на постанову Ордженікідзевського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2007 року по справі № 2-а-80/07р.

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету внутрішніх справ

про зобов'язання вчинити дії, стягнення недосплачених сум при звільненні з органів внутрішніх справ

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати суму грошового забезпечення, яке він отримав перед звільненням з урахуванням встановленої премії 33,3 % встановивши його в розмірі 5423,67 грн., перерахувати суму вихідної допомоги при звільненні, встановивши її у розмірі 75931,28 грн., стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ 5423,67 грн. місячного грошового забезпечення, 75931,28 грн. одноразової вихідної допомоги при звільненні, разом 81354,95 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 12 вересня 2007 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та відображено у постанові суду, що в судовому засіданні суду першої інстанції позивач свої вимоги підтримав, зазначивши, що 28 років він прослужив в органах внутрішніх справ, після чого був звільнений на пенсію згідно наказу ректора Харківського Національного університету внутрішніх справ № 393 о/с від 19.11.2005 року. Наказом Національного університету внутрішніх справ № 131 о/с від 30.04.2005 року за високі досягнення у службі йому була призначена премія у розмірі 33,3% з 20 квітня 2005 року. Однак з моменту встановлення і аж до звільнення на пенсію він не отримував цієї премії, хоча протягом служби виконував свої обов'язки добросовісно та якісно, не мав жодного стягнення, а лише заохочення та нагороди. Позивач неодноразово звертався до бухгалтерії з цього приводу, однак там пояснювали, що премію не платять тому, що немає коштів для її виплати, однак при звільненні на пенсію йому все буде враховано і виплачено. Проте незважаючи на те, що премія була встановлена наказом, бухгалтерія не включила її до грошового забезпечення перед звільненням і таким чином премія не була врахована при остаточних розрахунках при звільненні. На думку позивача, не включення премії в розрахунок грошового забезпечення перед звільненням призвело до неправомірного зменшення його пенсії та вихідної допомоги при звільненням, а також приниження його як офіцера, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що дійсно позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділу організації та контролю навчального процесу центру ОНР та ВНОТ Національного університету внутрішніх справ в спеціальному званні підполковник міліції та був звільнений з органів внутрішніх справ наказом Національного університету внутрішніх справ № 393 о/с від 19.11.2005 року. Наказом Національного університету внутрішніх справ № 131 о/с від 30.04.2005 року позивачеві була призначена премія у розмірі 33,3% з 20 квітня 2005 року. Дана премія повинна була виплачуватися за рахунок загального фонду заробітної плати. Однак, у подальшому у зв'язку зі зменшенням фінансування та відсутністю інших доходів премії перестали виплачувати. Саме у зв'язку з відсутністю коштів дана премія не була врахована при остаточних розрахунках при звільненні. На підтвердження чого надав до суду витяг з протоколу № 13 засідання кадрової комісії Харківського національного університету внутрішніх справ від 3 грудня 2005 року, в якому зазначено, що враховуючи відсутність фонду преміювання у виплаті премії ОСОБА_1 відмовити.

Наказом Національного університету внутрішніх справ № 393 о/с від 19.11.2005 року підполковник міліції ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника відділу організації та контролю навчального процесу центру ОНР та ВНОТ Національного університету внутрішніх справ, був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до ст. 64 п. "а" (за віком) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", затвердженого Постановою КМ Української РСР № 114 від 29 липня 1991 року (114-91-п) . Вислуга років на день звільнення складає: 27 років 08 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні: 27 років 09 місяців 22 дні.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно Грошового атестату Національного університету внутрішніх справ № 80 від 28.11.2005 року перед звільненням ОСОБА_1 мав грошове забезпечення, яке складалося з наступного: посадовий оклад - 205,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 40 % - 134 грн., додаткові види грошового забезпечення, а саме 100 %-на надбавка (встановлена згідно указу Президента № 173/2002 від 23.02.2002 року (173/2002) ) - 469,00 грн., надбавка за особливі умови служби у розмірі 50 % (встановлена наказом НУВС № 281о/с від 30.09.2002 року) - 167,50 грн., надбавка за безперервну службу у розмірі 90 % (встановлена наказом НУВС № 344о/с від 15.10.2005 року)- 1694,40 грн., щомісячна доплата від суми пенсії у розмірі 50 %(встановлена наказом НУВС № 131о/с від 30.04.2005 року) - 771,17 грн., премія у розмірі 33,3 % (встановлена наказом НУВС № 131о/с від 30.04.2005 року) - грошовий еквівалент не визначено.

Обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 в місяць звільнення проводилося згідно з Методикою розрахунку грошового забезпечення, затвердженою вказівкою МВС України №463/Пв від 18.01.2005 року. Згідно даної методики при розрахунку грошового забезпечення береться відсотковий розмір премії за поточний та попередній місяці. При чому, відсотковий розмір премії за попередній місяць, враховується при обчисленні щомісячної доплати від належної суми пенсії та щомісячної надбавки за безперервну службу. Відсотковий розмір премії за поточний місяць обчислюється із загальної суми основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV (2505-15) , яка діяла на день звільнення) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні із служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При звільненні на пенсію з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 50078,98 грн. Остання позивачу виплачена повністю.

Наказом ректора Національного університету внутрішніх справ № 131 о/с від 30.04.2005 року була призначена премія у розмірі 33,3% з 20 квітня 2005 року, тобто наперед. Згідно пояснень позивача така премія скасовувалась лише при отриманні дисциплінарного стягнення чи зміні її відсоткового розміру. Рішенням кадрової комісії від 03.12.2005 року тобто вже після звільнення позивача, останньому відмовили у виплаті премії 33,3% до грошового забезпечення через відсутність коштів. Проте наказ Національного університету внутрішніх справ № 131 о/с від 30.04.2005 року до звільнення позивача скасований не був, отже відповідач повинен був виплачувати позивачу дану премію.

Відсутність грошових не може бути підставою для невиплати премії, яка встановлена наказом.

Згідно вимог ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства України відповідач не доказав правомірність прийнятого ним рішення щодо невиплати позивачеві премії та не включення останньої у грошове забезпечення перед звільненням.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної скарги переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Проте, колегія суддів не може погодитися з постановою суду першої інстанції в частині зобов'язання та стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 50078,08 грн. вихідної допомоги при звільненні, оскільки колегією суддів встановлено, що 15 березня 2007 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог

(а.с. 35), в якій вказав, що в зв'язку з тим,що на теперішній час вихідна допомога в розмірі 50078,08 грн. йому виплачена та п.2 позовних вимог просить читати в наступній редакції: Зобов'язати Харківський Національний університет внутрішніх справ перерахувати суму вихідної грошової допомоги при звільненні з урахуванням премії 33,3%, встановивши її у розмірі 25853,20 грн.; п.6 позовних вимог просить читати в наступній редакції: Стягнути з Харківського Національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 5423,67 грн. місячного грошового забезпечення, 25853,20 грн. одноразової допомоги при звільненні та 25000 грн. на відшкодування завданих моральних збитків, разом - 56276,87 грн. Такі дії позивача відповідають вимогам ст.ст. 49, 50 КАС України і є його правом.

За таких обставин та враховуючи норми КАС України (2747-15) , суд першої інстанції повинен був приймати рішення по справі з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 12 вересня 2007 року в частині зобов'язання та стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 50078,08 грн. вихідної допомоги при звільненні підлягає скасуванню в іншій частині постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 201, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 12 вересня 2007 року скасувати в частині зобов'язання та стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 50078,08 грн. вихідної допомоги при звільненні.

В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 12 вересня 2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлений та підписаний 19 березня 2008року .

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного суду Подобайло З.Г.