Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого-судді – Онишкевича Т.В.,

суддів – Улицького В.З., Багрія В.М.,

при секретарі – Троцькому Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області на постанову господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року у справі № 10/264-НА за позовом відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр" до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Відкрите акціонерне товариство "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр" (далі – ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.08.2005 року № 0000441700/0 Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області ( далі – Старокостянтинівська ОДПІ) щодо нарахування податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів на суму 13380 грн. та штрафних санкцій на суму 4683 грн., прийнятого на підставі акту перевірки від 19.08.2005 року № 67-23105471885.

Оскаржуваною постановою господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року у справі № 10/264-НА позов було задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2005 року № 0000441700/0 про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 13380грн. та штрафних санкцій у сумі 4683 грн.

Старокостянтинівська ОДПІ у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що судом було допущено порушення норм матеріального права, оскільки великотоннажні автомобілі-самоскиди марки "БелАЗ", призначені для використання поза дорожньою мережею, є об’єктом оподаткування і за Гармонізованою системою опису та кодування товарів визначені під кодом 8704 "Автомобілі вантажні", а тому оподатковуються за ставкою, встановленою Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) , залежно від об’єму циліндрів двигуна.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у самій скарзі.

Представник ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр" у судовому засіданні вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин та механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування. Перелік транспортних засобів і самохідних механізмів, які є об’єктом оподаткування таким податком, та транспортних засобів, які не є об’єктом оподаткування даним податком, визначений положеннями ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". При цьому серед транспортних засобів, які не є об’єктом оподаткування зазначено транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеродромах для перевезення вантажів на короткі відстані – код 8709. Належні позивачу великотоннажні автомобілі-самоскиди марки "БелАЗ", призначені для використання поза дорожньою мережею, виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять гранітну масу на короткі відстані з кар’єра до дробильного виробництва. До місця експлуатації вказані транспортні засоби можуть транспортуватися залізничним, водним, повітряним транспортом чи, за згодою ДАІ і дорожніх відомств – своїм ходом. Відповідно до вимог ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" та наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 26 від 31.03.1991 року такі автомобілі підлягають відомчій реєстрації і фактично зареєстровані Державним комітетом України по нагляду за охороною праці з видачею відповідних технічних паспортів. Крім того, суд першої інстанції врахував висновок товарознавчої експертизи № 9275 від 27.06.2007 року, відповідно до якого вказані автомобілі спроектовані з урахуванням специфічних умов експлуатації у відкритих кар’єрах корисних копалин, за своєю конструкцією мають притаманні вантажним автомобілям ознаки, проте з технічної точки зору не відносяться до дорожніх транспортних засобів з огляду на свої габаритні розміри та вагові характеристики, що не відповідають Правилам дорожнього руху України. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані автомобілі є елементами технологічного процесу виробництва та забезпечують доставку гірської породи від забою до дробильно-сортувального заводу, а відтак не є об’єктами оподаткування згідно із вимогами Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) .

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх правильними, виходячи з таких міркувань.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Як встановлено у преамбулі Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) , цим Законом встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, крім інших, підприємства, що мають власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.

Згідно із вимогами статті 2 цього ж Закону об’єктами оподаткування є, окрім іншого автомобілі вантажні — код 8704. Разом із тим, ця ж правова норма до транспортних засобів, що не є об’єктами оподаткування, відносить транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — код 8709;

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що належні позивачу великотоннажні автомобілі-самоскиди марки "БелАЗ" призначені для використання поза дорожньою мережею, виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять гранітну масу на короткі відстані з кар’єра до дробильного виробництва, зареєстровані не органами Державної автомобільної інспекції, а Державним комітетом України по нагляду за охороною праці з видачею відповідних технічних паспортів, оскільки за своїми габаритними розмірами та ваговими характеристиками не відповідають Правилам дорожнього руху України та до місця експлуатації можуть транспортуватися своїм ходом лише за згодою ДАІ і дорожніх відомств.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання, що оскільки зазначені транспортні засоби не призначені для використання на дорогах загального користування, то їх власник не повинен платити податок, який є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Відповідно до підпункту "с" пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів, у разі коли товари можуть підпадати під класифікацію за двома і більше позиціями, вони класифікуються за позицією, яка є останньою у цифровій послідовності. Тому, на думку колегії суддів, за даних обставин повинна застосовуватися товарна позиція 8709, а не 8704, на чому наполягає Старокостянтинівська ОДПІ у апеляційній скарзі.

Окрім того, положеннями підпункту 4.4.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можлив ість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на наведені правові норми та встановлені у ході судового розгляду обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані великотоннажні автомобілі фактично є елементами специфічного технологічного процесу виробництва позивача, оскільки забезпечують доставку гірської породи від забою до дробильно-сортувального заводу. Тому вони не є об’єктами оподаткування згідно із вимогами Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) .

Відтак колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області за лишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року у справі № 10/264-НА – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.