розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ДПІ у Московському районі м. Харкова та ТОВ "Завод "Почаєвець" на постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.2007 року по справі № АС-42/218-07

за позовом ТОВ "Завод "Почаєвець"

до ДПІ у Московському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Позивач, ТОВ "Завод "Почаєвець", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив скасувати рішення ДПІ Московського району м. Харкова від 27.11.06 р. № 0002762310/0 та № 0002752310/0, податкові повідомлення-рішення від 06.04.07 р. № 0002722310/2 та № 0002732310/2.

Постановою Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 позовні вимоги ТОВ "Завод "Почаєвець" були задоволені частково, а саме: було скасоване рішення ДПІ Московського району м. Харкова № 0002752310/0 від 27.11.06 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80047,0 грн.; було скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ Московського району м. Харкова № 0002732310/2 від 06.04.07 р. в частині донарахування 54807,41 грн., в т.ч. основний платіж - 36538,27 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18269,14 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодився із зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 в частині, в якій було відмовлено в задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, в іншому постанову залишити без змін.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: законів України "Про ПДВ" (168/97-ВР) , "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Відповідач також не погодився із зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 та прийняти нову, якою відмовити ТОВ "Завод "Почаєвець" у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що постанова винесена без повного з'ясування обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права та вважає її необґрунтованою.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ТОВ "Завод "Почаєвець", наполягав на задоволенні поданої апеляційної скарги ДПІ Московського району м. Харкова.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, вислухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ Московського району м. Харкова не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ "Завод "Почаєвець" підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених рішень та податкових повідомлень-рішень є акт від 15.11.06 р. виїзної планової документальної перевірки фінансово - господарської діяльності підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.03 р. по 30.06.06 р.

Перевіркою був встановлені факти проведення розрахунків з покупцями за готівку без наявності РРО, пов'язані з тим, що 25.03.05 р. підприємством була реалізована цегла гр. ОСОБА_1. Оплата покупцем проводилася готівкою через касу підприємства на суму 3925,44 грн. (прибутковий ордер № 14 від 25.03.05 р.); 15.06.05 р. підприємством були реалізовані товари ТОВ "Союзенергопромарматура" і оплата готівкою здійснювалася через касу підприємства на суму 1440,0 грн. (прибутковий ордер № 30 від 15.06.05 р.).

На підставі виявлених фактів відповідачем було прийняте рішення № 0002762310/0 від 27.11.06 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 26827,2 грн. за порушення вимог ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції послався на те, що позивач реалізував продукцію (цеглу, вентилі) не власного виробництва, а раніше придбані на Цегляному заводі, а тому на проведені ним розрахункові операції не розповсюджується дія п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За цих же підстав суд зробив висновок, що на позивача не розповсюджується положення п. 12 ст. 9 вказаного Закону оскільки не було надано доказів, що отримання коштів за цеглу та вентилі відбувалося за юридичною адресою: АДРЕСА_1 (жила квартира), а не за місцем знаходження товару (с. Покотилівка, вул. Ульяновська).

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що ні в акті перевірки, ні в подальших документах та поясненнях відповідачем не вказувалося яка саме норма ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" була порушена позивачем і в чому ці порушення полягають, що суперечить Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, яким передбачено, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, а факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також колегія суддів вважає необхідним відмітити, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення ст. 2 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які визначають, що розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; а місцем проведення розрахунків визнається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Також слід зауважити, що роблячи висновок про необхідність проведення операцій із застосуванням РРО, суд першої інстанції не взяв до уваги приписи постанови КМУ № 1336 від 23.08.00 р. "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (1336-2000-п) , в якому передбачено, що РРО повинно застосовуватися якщо річний обсяг розрахункових операцій дорівнює 200 тис грн. і не дослідив, чи дійсно позивач досяг вказаного обсягу реалізації.

Оскільки представник відповідача не спростував того, що місце проведення розрахункової операції (каса підприємства) та місце реалізації товарів (територія підприємства) не співпадали за розташуванням, то у перевіряючих не було законних підстав для вимог застосовувати для проведення даних операцій РРО, а тому у суду першої інстанції не було законних підстав відмовляти у задоволенні позову в цій частині.

Також при проведенні перевірки були виявлені порушення підприємством приписів ст. 2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ № 72 (z0237-01) , пов'язане з тим, що підприємством були проведені розрахунки готівкою через касу підприємства з ПП "Промтехбуд" (знаходиться на загальній системі оподаткування) на загальну суму 80047,0 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа або касового чека, який би підтверджував сплату ТОВ "Завод "Почаєвець" готівкових коштів, так ПП "Промтехбуд" було надано ТОВ "Завод "Почаєвець" при розрахунках готівкою квитанції до прибуткових ордерів: № 30 від 21.01.04 р. на суму 7976,0 грн., № 34 від 23.01.04 р. на суму 6743,0 грн., № 36 від 02.02.04 р. на суму 4956,0 грн., № 39 від 05.02.04 р. на суму 2345,0 грн., № 41 від 09.02.04 р. на суму 3559,0 грн., № 43 від 25.02.04 р. на суму 9354,0 грн., № 44 від 26.02.04 р. на суму 8880,0 грн., № 45 від 27.02.04 р. на суму 1302,0 грн., № 28 від 10.03.04 р. на суму 6000,0 грн., № 29 від 11.03.04 р. на суму 6000,0 грн., № 30 від 12.03.04 р. на суму 3000,0 грн., № б/н від 02.11.04 р. на суму 9936,0 грн., № б/н від 15.11.04 р. на суму 9996,0 грн. За твердженням перевіряючих інших розрахункових документів по вищевказаній операції до перевірки не було надано.

На підставі вищевказаних фактів відповідачем було прийняте рішення № 0002752310/0 від 27.11.06 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 80047,0 грн.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи рішення, воно було прийняте у зв'язку з порушенням підприємством вимог ст. 2 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті України" (z0040-05) , але затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 05.12.04 р.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що про наявність порушень вказаного нормативного акту в акті перевірки дані відсутні. Крім того, його дія не може розповсюджуватися на операції, які проводилися до набрання ним чинності, а тому її застосування відповідачем як підставу для розрахунку штрафних санкцій є безпідставним.

Також колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в акті перевірки відсутні дані стосовно того, в чому полягає порушення, яка саме норма даної статті була порушена.

В постанові суду першої інстанції вказано, що в діях позивача були виявлені порушення абз. 6 п. 2.3 Положення (z0040-05) .

Дана норма встановлює, що розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та

видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.

Проте в акті перевірки наведений перелік квитанцій до прибуткових ордерів, які оформлені при проведенні розрахункових операцій. В акті перевірки не вказано які ще документи перевіряючі вважали необхідним перевірити і якими документами повинні оформлюватися розрахунки в касі підприємства.

Зважаючи на те, що у позивача були в наявності необхідні розрахункові документи, у перевіряючих не було належних підстав для застосування фінансових санкцій і прийняття оскарженого рішення № 0002752310/0 від 27.11.06 р.

Колегія суддів в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції.

При проведенні перевірки перевіряючими були виявлені з боку підприємства порушення вимог п. 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", пов'язані з тим, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат суми по отриманим маркетинговим послугам від ПП "Промтехбуд" у 1 кв. 2004 р. на суму 21316,0 грн., а тому не мав права віднести до складу податкового кредиту по ПДВ суму 4263,2 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі того, що у періоді, що перевірявся, позивачем до складу валових витрат були віднесені суми витрат по отриманим маркетинговим послугам від ПП "Промтехбуд" (код ЄДРПОУ 32656851, м. Київ). згідно договору № 01/01 від 03.01.04 р. з питань постачання змінно-запасних частин для портальних кранів в морські порти.

Дані зарахування були проведені відповідно на підставі актів прийому-передачі № 1 (без дати) на суму 19675,2 грн., в т.ч. ПДВ 3279,2 грн., про надані послуги маркетингу, в результаті яких був укладений договір з ДП "Севастопольський морський порт" на суму 98376,0 грн., та № 2 (без дати) на суму 5904,0 грн., в т.ч. ПДВ 984,0 грн., по наданим послугам з маркетингу, в результаті яких був укладений договір з СП "Новолог" на суму 29520,0 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що договір № 83-347 з ДП "Севастопольський морський порт" на суму 98376,0 грн. був укладений 10.12.03 р., а № 16 з СП "Новолог" на суму 29520,0 грн. - 10.12.03 р., а тому зроблений висновок стосовно того, що договір на надання маркетингових послуг, укладений в січні 2004 р., в жодному разі не міг мати своїм результатам укладання вище перелічених договорів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою ПП "Промтехбуд" 21316,0 грн., не можуть бути віднесені до складу валових витрат, оскільки результати маркетингових досліджень не використовувались позивачем у власній господарській діяльності у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної

енергії, як передбачено п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому не можуть бути віднесені до валових витраті відповідного податкового періоду та до податкового кредиту по ПДВ в сумі 4263,0 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що виключення відповідачем зі складу податкового кредиту з ПДВ позивача суми ПДВ в розмірі 36538,27 грн. по отриманим податковим накладним від МПП "Атос", які скріплені факсимільним підписом, є безпідставним, оскільки чинним законодавством не заборонено підписувати податкові накладні у такий спосіб.

Відповідачем під час перевірки не були проведені зустрічні перевірки МПП "Атос" з метою підтвердження чи спростування факту проведення таких операцій. Як свідчать надані до матеріалів справи документи, під час перевірки на вимогу позивача МПП "Атос" вніс виправлення до спірних податкових накладних, в яких посадова особа завірила факт видачі таких накладних своїм підписом та скріпила печаткою.

За таких обставин в діях позивача відсутні порушення вимог п. 7.2.1, п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", а тому відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 36538,27 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 18269,14 грн.

Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно встановлено завищення сум податкового кредиту по ПДВ на суму 4263,0 грн. по операції з отримання маркетингових послуг від ПП "Промтехбуд", але оскарженим податковим повідомленням-рішення № 0002732310/2 позивачу було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ тільки в сумі 38565,0 грн., з якої нарахування в сумі 36538,27 грн. є безпідставним, тому правомірним є визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 2026,73 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1013,36 грн.

Зважаючи на те, що віднесенням до валових витрат витрати по оплаті маркетингових послуг є безпідставним, відповідачем та судом першої інстанції зроблений вірний висновок про наявність в діях позивача ознак порушення вимог п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим були занижені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5329,0 грн., тому відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №00002722310/2.

Керуючись ст. ст. 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ "Завод "Почаєвець" на постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 - задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Харківської області від 25.06.07 р. по справі № АС-42/218-07 р. за позовом ТОВ "Завод "Почаєвець" до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування рішень та податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Позовні вимоги ТОВ "Завод "Почаєвець" задовольнити частково, скасувати рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.11.06 р. № 0002762310/0 та № 0002752310/0, податкове повідомлення-рішення № 0002732310/2 від 06.04.07 р. в частині визначення податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 36538,27 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 18269,14 грн.