розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада" на постанову господарського суду Харківської області від 10.10.2005 року по справі №АС-42/203-05

за позовом Приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада", с. Високий

до Харківська об'єднаної Державної податкової інспекції в Харківській області

Відділу державного казначейства України в Харківському районі Харківської області

за участю прокуратури Харківської області

про стягнення 2453027,96 грн.,-

Приватне підприємство "Торгівельний будинок "Аркада" (надалі по тексту позивач, ПП "Торгівельний будинок "Аркада") звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції в Харківській області (надалі по тексту 1-й відповідач Харківська ОДПІ у Харківській області), відділу державного казначейства України в Харківському районі Харківської області (надалі по тексту 2-й відповідач ВДК України в Харківському районі в Харківській області) в якому просив суд відшкодувати з держбюджету суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2 367 774,88 грн. та суму відсотків на таку заборгованість у розмірі 85 253,08 грн.

16.06.2005р. позивач збільшив розмір позовних вимог до 2 449 638,88 грн. бюджетної заборгованості та 100 365,06 грн. відсотків.

21.07.2005р. позивач у зв'язку із встановленням помилки уточнив позовні вимоги та просив відшкодувати з держбюджету суму бюджетної заборгованості з ПДВ в розмірі 2 341 778,88 грн. та суму відсотків на таку заборгованість у розмірі 94 809,55 грн.

21.09.2005р. позивач у зв'язку із зарахуванням 1-відповідачем бюджетної заборгованості з ПДВ в рахунок збільшенням податкових зобов'язань з ПДВ, дострокового погашення податкових векселів, донарахуванням штрафних санкцій, зменшив свої позовні вимоги до 607147,99 грн. основної суми бюджетної заборгованості та 94809,55 грн. відсотків, нарахованих на всю попередню суму позову.

10.10.2005р. позивач надав до суду першої інстанції заяву про відмову від позову в межах останнього уточнення позовних вимог, а саме 607147,99 грн., суми бюджетної заборгованості та 94809,55 грн. нарахованих відсотків. Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.

Постановою господарського суду Харківської області від 10.10.2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким прийняти відмову Приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада" від адміністративного позову, закрити провадження по справі та стягнути з 1-го відповідача, Харківської ОДПІ у Харківській області понесені витрати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач вважає, що обставини, що мають значення для справи та які місцевий суд визнав встановленими не можна вважати такими, оскільки вони не доведені та не підтверджені матеріалами справи.

Першим відповідачем надано заперечення на апеляційну скаргу, в яки посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року апеляційна скарга відповідача задоволена частково. Постанова господарського суду Харківської області від 10.10.2005 року по справі № АС-42/203-05 скасовано та закрито провадження по справі.

На ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року 1-й відповідачем, Харківською ОДПІ у Харківській області, подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій 1-й відповідач просив скасувати зазначену ухвалу та залишити постанову Господарського суду від 10.10.2005 року по справі АС/42/203-05 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2007 року касаційну скаргу Харківською ОДПІ у Харківській області задоволено, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року по справі АС-42/203-05 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість /свідоцтво платника ПДВ № 28029681, ІПН 325487520237/ на загальних підставах та здійснює відповідно до Статуту зовнішньоекономічну діяльність.

На виконання вимог діючого законодавства України позивачем були надані до Харківської ОДПІ у Харківській області податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунками експортного відшкодування відповідних звітних періодів по строках:

лютий 2004 р. - 22.03.2004 р.

квітень 2004 р. - 20.05.2004 р.

травень 2004 р. - 21.06.2004 р.

липень 2004 р. - 20.08.2004 р.

серпень 2004 р. - 20.09.2004 р.

вересень 2004 р. - 20.10.2004 р.

жовтень 2004 р.-22.11.2004 р.

8) листопад 2004 р. - 20.12.2004 р.

9) грудень 2004 р.-20.01.2005 р.

Згідно поданих податкових декларацій з ПДВ та розрахунків експортного відшкодування за лютий, квітень, травень, липень - грудень 2004р. позивач за результатами даних податкових періодів має від'ємне значення з ПДВ (тобто податковий кредит перевищив податкове зобов'язання).

19.07.2005р. слідчим відділом податкової міліції ДПА у Харківській області була порушена кримінальна справа №16050060 по факту навмисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах директором ПП "Торгівельний будинок "Аркада" Постніковим В.О.

22.07.2005р. за фактичним місцем розташування ПП "Торгівельний будинок "Аркада" було проведено обшук на підставі постанови судді Київського районного суду м.Харкова Золотарьовой Л.І від 21.07.2005р.

В результаті обшуку були виявлені печатки та штампи підприємств-котрагентів позивача (ПП "Аксіома плюс", ТОВ "Золота нива" та ін.), а також чисті аркуші паперу з відтисками печаток інших підприємств-контрагентів позивача, які зареєстровані в різних містах України та які не звітують перед ДПІ. Факт наявності знайдених печаток директор підприємства позивача пояснити не зміг.

Під час проведення 1-відповідачем зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника встановлено, що основним із постачальників товару позивачу, який в подальшому було експортовано по першому ланцюгу є ПП "Аксіома плюс", яке не є виробником поставленого товару, а постачальниками ПП "Аксіома плюс" такого товару є ТОВ "БМС "Трейдінг Груп", ТОВ "Долоніт", ТОВ "Енергія Центроторг", ТОВ "Авенір Плюс", ТОВ "Оргеліт" які зареєстровані в м.Києві та до ДПІ за місцем реєстрації не звітують, або звітують про відсутність господарської діяльності, тому надходження ПДВ до бюджету, сплаченого у вартості отриманого позивачем товару, не підтверджено. Безпосередньо ПП "Аксіома плюс" за вказані позивачем податкові періоди, в які він придбавав товар для експорту, фактично сплачено ПДВ до бюджету в сумі 1386,0 грн.

Згідно довідок 1-відповідача позивачем за весь час існування свого підприємства всього сплачено до бюджетів всіх рівнів:за 2004 рік податок на прибуток у розмірі 36813,11 грн, з них 16946,11грн. переплата, податок з доходів найманих працівників у розмірі 1486,36 грн., комунальний податок - 100,30 грн. та відшкодовано ПДВ з бюджету грошовими коштами у розмірі 2 781 666,0 грн. та залишилось не відшкодованим 2 526 323,0 грн;

з 01.01.2005 рік по 01.06.2005 рік податок на прибуток у розмірі 17000,0 грн, з них 8346,11 грн. переплата, податок з доходів найманих працівників у розмірі 622,18 грн., комунальний податок - 23,80 грн. та відшкодовано ПДВ з бюджету грошовими коштами у розмірі 1 398 293,25 грн. та залишилось не відшкодованим 2 585 626,0 грн., тобто ПДВ до бюджету позивачем взагалі не сплачувалось.

Крім того, судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини та підтвердив сплачені суми ПДВ по розрахунках з ТОВ "Золота Нива". Проте, фактична сплата сум ПДВ до бюджету не відбувалась, оскільки відповідно до наданих документів ТОВ "Золота Нива" є платником фіксованого сільськогосподарського податку та сільськогосподарським підприємством в розумінні ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", тому знаходиться на пільговому оподаткуванню і ПДВ відображає в спеціальній декларації №2 без сплати його до бюджету.

Також судом встановлено, що печатка підприємства ТОВ "Золота Нива" була знайдена в офісі позивача під час обшуку, та підстави її знаходження в своєму офісі директор підприємства позивача пояснити не зміг.

29.07.2005р. позивач надав постанову про скасування постанови про порушення кримінальної справи №16050060 на підставі ст.ст.100, 227 України, прийняту начальником відділу прокуратури Харківської обл. О.Бондаренко, згідно якої постанова про порушення кримінальної справи скасована, а матеріали направлені для проведення додаткової перевірки, в зв'язку з чим Харківською ОДПІ було зараховано бюджетне відшкодування позивача в сумі 1 214 905,0 грн. в рахунок його зобов'язань з ПДВ за липень 2005р., в сумі 496325,89 грн. в рахунок дострокового погашення податкових векселів, 23400,44 грн. в рахунок погашення штрафних санкцій, донарахованих за актом перевірки, після чого позивач звернувся до суду зі зменшенням позовних вимог.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини справи свідчать, що діяльність позивача була спрямована виключно на безпідставне та неправомірне заявлення сум ПДВ до відшкодування.

При цьому суд зазначив, що ст. 100 КПК України передбачає скасування постанови про порушення кримінальної справи у випадку, коли в такій справі ще не проводилися слідчі дії. Обшук та допит свідків є слідчими діями, тому суд зазначив, що йому не зрозумілі підстави з яких була прийнята дана постанова, а також не відомо результати додаткової перевірки.

В обґрунтування свого висновку суд послався на те, що скасування постанови про порушення кримінальної справи не є закриттям такої справи з реабілітуючи підстав, оскільки зібрані матеріали справи направлені до слідчих органів для подальшої перевірки.

Також на думку суду, припинення кримінальної справи може свідчити про відсутність кримінального умислу на ухилення від сплати податків, а не про правомірність виникнення від'ємного значення ПДВ та обгрунтованість його відшкодування з бюджету.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 та п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону від 15.03.2005 р. (2470-15) № 2470), від'ємні значення суми ПДВ підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на протязі місяця, наступного після подання декларації, якщо від'ємне значення ПДВ виникло в результаті внутрішньоукраїнських операцій, та на протязі 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування, якщо від'ємна сума ПДВ виникла в результаті експортних операцій платника податку.

Згідно Закону України "Про внесення змін в Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. № 2505 (2505-15) (далі за текстом - Закон № 2505), яким внесено зміни до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , статтю 8 цього Закону виключено з 31.03.2005 р.

Відповідно до п. 13 .Перехідних положень" розділу 2 Закону № 2505 (2505-15) , пункт 7.7 статті 7 Закону № 168, що регулює порядок відшкодування ПДВ, набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим Законом, з урахуванням того, що таке бюджетне (експортне) відшкодування вдається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникає право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Виходячи з наведених норм Закону (168/97-ВР) , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що оскільки право позивача на експортне відшкодування ПДВ з бюджету виникло до 11.03.2005 р., тобто до моменту набрання чинності Законом № 2505 (2505-15) , то при розрахунку сум бюджетної заборгованості та відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ позивач має керуватися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (в редакції Закону України від 15.03.2005 р. (2470-15) ).

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 та п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону України від 15.03.2005 р. (2470-15) № 2470), від'ємні суми ПДВ підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на протязі місяця, наступного після подання декларації, якщо від'ємне значення ПДВ виникло в результаті внутрішньо українських операцій та протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку імпортного відшкодування.

Таким чином, не відшкодована сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед Приватним підприємством "Торгівельним Будинок Аркада", у передбачені законом строки, складає 2 341 778,88 грн. за період лютий - грудень 2004р.,

Відповідно до частини 2 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України. "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону України від 15.03.2005 р. (2470-15) № 2470-УІ), підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, крім того, загальна сума бюджетної заборгованості щодо ПП "ТБ Аркада", станом на 27.05.2005 року підтверджена у повному обсязі рішенням господарського суду та довідками 1-відповідача (т.1 а.с.4), зокрема повністю підтверджені розрахунки за отриману продукцію від ТОВ "Золота Нива" та сплату таким контрагентом сум ПДВ.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діє до 01.06.2005 р. на підставі п. 13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону № 2505 (2505-15) , суми, не відшкодовані платнику податку протягом встановленого законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно розрахунку відсотків на суму невідшкодованої бюджетної заборгованості станом на 27.05.2005 р. відсотки, нараховані на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, складають 94809,55грн.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на час виникнення бюджетної заборгованості, платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування)товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства,або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав зазначені документи. Проте, відповідно до листа ДПА України від 12.04.2005р. № 6957/7/15-2217 передбачено відшкодування ПДВ тим платникам, які на 100 % перевірені по ланцюгу поставок товарів до виробника (імпортера).

Підчас проведення таких зустрічних перевірок встановлено, що основним із постачальників товару, який в подальшому було експортовано по першому ланцюгу є ПП "Аксіома плюс", яке за вказані позивачем податкові періоди фактично сплатило ПДВ до бюджету в сумі 1386,00 грн. Крім того, в ході слідчих дій по кримінальній справі №16050060 печатка та штампи ПП "Аксіома плюс" було виявлено в приміщенні фактичного місця знаходження позивача.

Таким чином колегія суддів, ставить під сумнів достовірність отриманих позивачем податкових накладних від ПП "Аксіома плюс".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи по розрахунках позивача з ТОВ "Золота Нива" фактична сплата сум ПДВ до бюджету не відбувалась, оскільки відповідно до наданих документів ТОВ "Золота Нива" є платником фіксованого сільськогосподарського податку та сільськогосподарським підприємством, тому знаходиться на пільговому оподаткуванню та ПДВ відображає в спецдекларації №2 без сплати його до бюджету. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що печатка цього підприємства була знайдена в офісі позивача під час обшуку, та підстави її знаходження в своєму офісі директор підприємства позивача пояснити не зміг.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем за час існування підприємства ПП ТД "Аркада" сплачено до бюджету податків в значно меншому розмірі ніж заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, що обґрунтовано підтверджено довідками наданими 1-відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду, що виходячи із аналізу встановлених обставин справи діяльність позивача була спрямована виключно на безпідставне та неправомірне заявлення сум ПДВ до відшкодування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог апеляційної скарги про прийняття від позивача відмови від позову та закриття провадження по справі, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ч.4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до заяви від 03.10.2005р. позивач у в зв'язку із частковим погашенням бюджетної заборгованості відмовився від позову та просив суд припинити провадження у справі.

Судом не прийнято відмови позивача від позову у в зв'язку з тим, що така відмова порушує інтереси держави, оскільки, 1 734 631,33 грн. з попередньо заявлених позовних вимог 1-відповідачем було зараховано в погашення податкових зобов'язань позивача за відсутності на те правових підстав.

Відповідно до матеріалів справи підставою відмови позивача від позову слугувало самостійне зарахування 1-відповідачем після скасування постанови про порушення кримінальної справи, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу у сумі 1 214 905,00 грн. в рахунок його зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2005р. у сумі 496 325,89 грн. в рахунок дострокового погашення податкових векселів, 23 400,44 грн. в рахунок погашення штрафних санкцій донарахованих згідно Акта перевірки.

Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено та з цим висновком погоджується колегія суддів, що у позивача була відсутня підтверджена бюджетна заборгованості з податку на додану вартість у зазначену розмірі під час вирішення спору у суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відмова позивача від позову обумовлена не відмовою від позовних вимог, а фактичним отриманням бюджетного відшкодування і втратою процесуального інтересу до адміністративного спору у зв'язку з отриманням бажаного результату в спірних правовідносинах.

Прийняття з таких підстав відмову позивача від позову спричинить порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки всупереч положень Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) та без наявних до того підстав позивач отримує з Державного бюджету України бюджетне відшкодування ПДВ, на яке він відповідно до зазначеного Закону не має права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову, правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводів суду, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельний будинок "Аркада" - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 10.10.2005 року по справі №АС-42/203-05 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

13 лютого 2008 року	м.Харків