Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

доповідача у справі судді Любашевського В.П.

суддів Довгополова О.М.

Яворського І.О.

секретаря судового засідання Поворозника Д.Б.

осіб, які беруть участь у справі:

від позивача – Білінський Василь Петрович – представник, довіреність від 27.08.2007 року, Івасюк Володимир Ярославович – представник, довіреність від 07.05.2007 року;

від відповідача – Костишин Любов Володимирівна – представник, довіреність від 15.01.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області

на постанову господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року у справі № 7а/40-1684

за позовом Державного підприємства "Хоростківський спиртовий завод"

до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0014072300/0 від 18.12.2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 97 161 грн., -

Постановою господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року у справі № 7а/40-1684 (суддя Стадник М.С.) адміністративний позов Державного підприємства "Хоростківський спиртовий завод" до Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0014072300/0 від 18.12.2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 97 161 грн. задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , "Про систему оподаткування" мотивована тим, що на момент проведення податкової перевірки позивача, оспорювана сума ПДВ, яка включена до податкового кредиту та утворена у зв’язку із придбанням продукції (природного газу) пов’язаної із власною господарською діяльністю позивача, була підтверджена податковими накладними, оформленими відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Тернопільської області, та вважаючи її такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач у апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати її та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ДП "Хоростківський спиртовий завод" відмовити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природнім газом" зазначає, що у своїй господарській діяльності позивач, як промислове підприємство повинен у своїй діяльності використовувати природній газ імпортного походження, який від обкладання ПДВ звільняється, або оподатковується за нульовою ставкою ПДВ. Свої доводи апелянт також підтверджує з посиланням на Закон України "Про державний бюджет в Україні на 2006 рік" (3235-15) , стаття 8 якого встановлює, що у 2006 році:

операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість;

операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

У поданому запереченні на апеляційну скаргу, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Мотивуючи вимоги заперечення, зазначає, що зміни до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) на виконання вимог Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) не вносилися, а ставки та механізм сплати податку на додану вартість Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) не можуть встановлюватися, оскільки це суперечить вимогам Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) .

За даних обставин справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, посилання апелянта на Постанову Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" та Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) як на джерела встановлення механізму сплати ПДВ та його ставок, є таким що суперечить чинному податковому законодавству.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не оспорюється статус позивача як платника податку на додану вартість.

Із норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не вбачається, що операції із придбання природнього газу субєктами господарювання для використання у власній господарській діяльності звільняються від сплати податку на додану вартість чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно п.п. 7.4.5. п.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Із наведеної норми Закону (168/97-ВР) вбачається, що доказом правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та заявлення до відшкодування, є належно оформлена податкова накладна. Судом першої інстанції вірно встановлено, що заявлені до відшкодування суми ПДВ належно підтверджені, оформленими відповідно до чинного законодавства податковими накладними. В акті перевірки позивача відсутні зауваження щодо оформлення податкових накладних. В суді першої інстанції вони не оспорювалися.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит та визначено відємне значення ПДВ в сумі 97 161 грн. яке заявлено до відшкодування.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 29 травня 2007 року у справі № 7а/40-1684 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Ухвала складена в повному обсязі 04.02.2008 р.