розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області на постанову Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року по справі № АС-27/251-07

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське"

до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 14.01.05р.,

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське", звернувся до суду з позовом до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 14.01.05р..

Постановою Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" доДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 14.01.05р. задоволено.

Відповідач, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, не погоджується з вказаною постановою Господарського суду Харківської області, подав апеляційну скаргу, вважає, що вищезазначена постанова суду підлягає скасуванню, так як вона була прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають суттєве значення по справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та постанову прийнято з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи наведене, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, просить суд апеляційної інстанції скасувати зазначену постанову суду від 06.08.2007р. та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог СТОВ "Гусарівське" в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено та він виходив з наступного.

Позивач, СТОВ "Гусарівське", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, після уточнення позовних вимог, просить скасувати:

податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області за затримку терміни сплати податкового зобов’язання відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181 ("Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Встановлено, що СТОВ "Гусарівське" є платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) . Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку визначені ст. 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (в редакції, що діяла до 01.01.2004 р.), якою визначено, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом (320-14) , і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суму податку, у таких розмірах: у 1 кварталі - 10 відсотків: у 2 кварталі - 10 відсотків: у 3 кварталі - 50 відсотків: у 4 кварталі - 30 відсотків.

П.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійне сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З урахуванням строків подачі податкових декларацій Законом України № 2181 (2181-14) визначено такі граничні строки сплати податкових зобов'язань: протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарнім днем звітного (податкового) року.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181 за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань ФСП.

Строки сплати ФСП визначені ст. 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", а не Законом України 2181 (2181-14) . Ці строки (в редакції Закону, що діяла до 01.01.2004 року), не співпадають із строками сплати податкових зобов'язань, визначених Законом України № 2181 (2181-14) , що підтверджується також розрахунками ФСП за 2001 - 2003 роки.

Оскільки штрафи, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181, нараховуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, порушення граничних строків сплати ФСП не є підставою для нарахування штрафів згідно зазначеної норми Закону України № 2181 (2181-14) .

За результатами розгляду первинної та повторних скарг податковими органами зменшена сума штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 20.07.2004 р. № 0000251900/0, тому вказане податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 16.08.2004 р. № 0000251900/1, від 20.10.2004 р. № 0000251900/2 вважаються відкликаними згідно з підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181.

Нормою "а"-"д" пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181 визначений вичерпний перелік обставин, коли податкове повідомлення (у даному випадку податкові повідомлення-рішення) вважаються відкликаними.

Оскільки податкові повідомлення - рішення від 20.07.2004 року, від 16.08.2004 р., від 20.10.2004 р. не змінені внаслідок адміністративного оскарження, тому не вважаються відкликаними, але їх прийняття суперечить зазначеній нормі ст.6 вказаного вище закону.

Податкові повідомлення - рішення № 0000251900/0, № 0000251900/1, № 0000251900/2, № 0000251900/3 про нарахування позивачу штрафу у розмірі 50 % у сумі 2984,80 грн. прийнято відповідачем за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ФСП за 2000 рік.

Застосування штрафних санкцій на суму ФСП за 2000 рік суперечить нормам підпункту 19.3.4. п. 19.3 ст. 19 Закону України № 2181, оскільки рішенням ДПІ № 27 від 27.06.2001 р. позивачу надано розстрочку сплати ФСП за 2000 рік та укладено договір про розстрочення № 27від 27.06.2001 р. згідно пп. 18.1 ст. 18 Закону України № 2181.

Згідно з пп.18.1.2. п. 18.1 ст. 18 Закону України № 2181 податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею, може бути за бажанням платника податку розстрочений.

Згідно пп. 19.3.4. п. 19.3 ст. 19 Закону України № 2181 штрафні санкції на податкові зобов'язання з ФСП за 2000 рік можуть бути нараховані лише за умов, якщо позивач не скористався правом на розстрочку, або відповідач надав позивачу податкове повідомлення, де зазначив граничні строки сплати ФСП за 2000 рік, або позивач порушив граничні строки сплати ФСП за 2000 рік, зазначені в податковому повідомленні.

Оскільки вищевказані умови відсутні, нарахування штрафу на суму податкового зобов'язань з ФСП за 2000 рік суперечить вказаній нормі та є неправомірним.

Встановлено, що рішенням ДПІ від 24.11.2003 р. № 37 у зв'язку з форс-мажорними обставинами списано безнадійний податковий борг з ФСП за 2000 рік.

Також встановлено, що у зв'язку з списанням безнадійного податкового боргу з ФСП за 2000 рік, ДПІ прийнято рішення № 25 від 24.11.2003 р. про дострокове розірвання договору № 27 від 27.06.2001 р. про розстрочення податкового боргу.

Оскільки борг з ФСП за 2000 рік визнано безнадійним та списаний ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, то відповідно до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 підлягають списанню штрафи, нараховані на безнадійний борг.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 18.2.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

При новому розгляді справи до суду було надано рішення господарського суду Харківської області від 28 вереснгя 2004 року по справі №03/215-03, відповідно до якого встанговлено, що податковий борг позивача по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 124858,66 грн. за 2003 р. підлягає списанню. Суд приймав рішення відповідно основної суми боргу. Але оскількии основний борг підлягає списанню. В силу наведеного п. п. 18.2.1 ст. 18, то підлягають списанню і штрафні санкції на такий податковий борг.

Враховуючи наведене, відповідач нарахував санкції на безнадійний борг, що не відповідає п. п. 18.2.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Для фіксованого сільськогосподарського податку таким законом є Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) , яким в абз. 1 ч. 2 ст.5 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сплата податку передбачена щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку у відповідному розмірі відсотків за квартал.

Таким чином, саме податковий місяць є першим податковим періодом звітного року, який для цілей п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підпадає під визначення терміну "базовий податковий період".

Що ж стосується зазначення в ч. 1 ст. 5 цього Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) того, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року, то колегія суддів, звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок (далі по тексту - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Розрахунок, який подається платником податку відповідній державній податковій інспекції, не відповідає в повній мірі змісту терміна "податкова декларація" в розумінні Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , оскільки розрахунок таксованого сільськогосподарського податку подається, і податкові зобов'язання з цього податку визначаються на поточний рік, а не за податковий (звітний) рік, при тому, що ч. 1 п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Таким чином, виходячи з вимог Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , останнім днем сплати фіксованого сільськогосподарського податку є саме 20 число наступного місяця.

Колегія суддів зазначає, що на вимоги суду, ДПІ не надала доказів та обгрунтувань щодо пропущення строку сплати на 20 число наступного місяця, гроничні строки, які рахує ДПІ і відповідно яких нараховує санкції не відповідають наведеному терміну, про що свідчать надані ДПІ розрахунки. Порушення термінів сплати в деяких випадках мали місце згідно наданого розрахунку, але в інші терміни чим рахує ДПІ.

В зв’язку з чим рішення ДПІ прийняті з невірним застосування законодавства при не вірному визначенні складу порушення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року по справі № АС-27/251-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.