КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4018/08 
Головуючий у І-ій інстанції: Шабунін С.В. 
№46/511-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 рік м. Київ
( Додатково див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду (rs7767890) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs18883926) )
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Бєлової Л.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Константіновій Н.Б.
за участю представників апелянта (ТОВ "ІНТЕР-БАРС") - Яковлєва В.В., Ткаченка К.В.,
представника відповідача МОНПС - Сєтова М.О.,
представника позивача - Комаса О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС" на постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року по справі за позовом заступника Генерального прокурора України, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов’язати вчинити певні дії та розірвання угоди, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу на користування надрами № 2640, виданого Державним комітетом природних ресурсів України від 09.12.04., зобов'язати відовідача-2 вчинити дії по анулюванню спеціального дозволу на користування надрами, виданого відповідачу-1 та розірванняугоди № 2640 від 09.12.04., укладеної між Державним комітетом природних ресурсів України та відповідачем-1.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при видачі спеціального дозволу на користування надрами №2640 від 09.12.04. були грубо порушенні норми чинного законодавства, оскільки дозвіл видавався без проведення аукціону, як того вимагає ст. 9 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік", тобто з порушенням порядку його отримання. При цьому позивач посилається на п.20 Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.02.06. №168 (168-2006-п) та на п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.06. №1540 (1540-2003-п) , де вказується, що однією з підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами є визнання його недійсним. Анулювання спеціального дозволу тягне за собою розірвання з надрокористувачем угоди про умови користування надрами.
Позивач стверджує, що порушення чинного законодавства, а саме - видача спеціального дозволу без проведення аукціону, суттєво зменшило грошові надходження до державного бюджету та позбавило можливості досягнути максимального економічного ефекту від надання спеціального дозволу.
Постановою Господарського суду м. Києва від 23.01.07. позовні вимоги заступника Генерального прокурора України, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, задоволені в повному обсязі.
Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами № 2640 від 09.12.04., виданий Державним комітетом природних ресурсів України ТОВ "ІНТЕР-БАРС"; зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України вчинити дії по анулюванню спеціального дозволу на користування надрами № 2640 від 09.12.04., виданий Державним комітетом природних ресурсів України ТОВ "ІНТЕР-БАРС"; розірвано угоду про умови користування нафтогазоносними надрами № 2640 від 09.12.04. в межах Матроської площі газової купольної структури, укладену між Державним комітетом природних ресурсів України та ТОВ "ІНТЕР-БАРС".
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.07. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача - заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Представник відповідача-2, підтримуючи правову позицію позивача, стверджує, що Державний комітет природних ресурсів України, правонаступником якого він є, не мав правових підстав для надання ТОВ "ІНТЕР-БАРС" спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами без проведення аукціону, зважаючи на не сформованість нормативно-правової бази стосовно механізму реалізації надання спеціальних дозволів без аукціону у 2004 році.
Вислухавши суддю-доповідача, з"явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Господарського суду м. Києва - скасуванню, а провадження по справі закриттю, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що надання ТОВ "ІНТЕР-БАРС" спеціального дозволу на користування надрами мало здійснюватися на конкурсних засадах, як це передбачено ст. 9 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік". Крім того, вважає, що передумови та підстави надання ТОВ "ІНТЕР-БАРС" спеціального дозволу не підпадають під дію наказу Державного комітету природних ресурсів №199 від 25.10.04 (z1495-04) . "Щодо затвердження Переліку випадків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів", оскільки відповідний дозвіл (ліцензію) на користування надрами в межах Матроської площі мала намір отримати інша особа, відповідно до листа Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області від 27.08.04. №1/274-1354. Отже, на думку суду, спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий ТОВ "ІНТЕР-БАРС", з порушенням чинного на той час законодавства.
Однак, з такою думкою Господарського суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, Державним комітетом природних ресурсів України від 02.12.04. (протокол № 25), було надано відповідачу-1 спеціальний дозвіл на користування надрами № 2640 (вид користування — геологічне вивчення, у тому числі, дослідно-промислова розробка; об'єкт користування — Матроська купольна структура; корисні копалини — газ (метан) вугільних родовищ; місце знаходження об'єкту — Попаснянський район Луганської області; мета надрокористування — геологічне вивчення, у тому числі, дослідно-промислова розробка з метою дегазації вугленосної товщі з вилученням газу (метану) на Матроському куполі, оцінка запасів, затвердження запасів ДКЗ України; термін дії дозволу — 5 років).
В якості невід'ємної частини спеціального дозволу № 2640 09.12.04. Державний комітет природних ресурсів України та відповідач-1 уклали угоду про умови користування надрами, якою досягнуто згоди щодо основних її моментів, а саме: предмету угоди, характеристики ділянки надр, програми робіт, умов продовження, зупинення або анулювання дії спеціального дозволу, вимог щодо реалізації продукції, проведення та фінансування ліквідаційних робіт, відповідальності сторін, порядку вирішення спорів тощо.
Слід звернути увагу, що при прийняті оскаржуваної постанови, Господарський суд м. Києва не надав належної оцінки тій обставині, що у позовній заяві заступника Генерального прокурора України заявлено декілька вимог.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.
Однак, з позовної заяви вбачається, що вимоги, які ставить заступник Генерального прокурора України, слід розглядати у порядку різного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Також, відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції
у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з
приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Таким чином, позовні вимоги заступника Генерального прокурора України про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами № 2640 від 09 грудня 2004 року та зобов'язання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України анулювати вказаний дозвіл в силу статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є адміністративним спором, на який поширюється компетенція адміністративних судів.
Разом з тим, позовна вимога про розірвання угоди №2640 від 09 грудня 2004 року, укладену між Державним комітетом природних ресурсів України та ТОВ "ІНТЕР-БАРС" не є публічно-правовим спором та не відноситься до компетенції адміністративних судів, так як відповідно до п.14 ч.1 ст. 3 КАС України, адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Пункт 4 угоди №2640 від 09 грудня 2004 року про умови користування нафтогазоносними надрами передбачає, що підприємство (ТОВ "ІНТЕР-БАРС") має право розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії).
Тобто, предметом даної угоди є господарська діяльність ТОВ "ІНТЕР-БАРС" з метою отримання у власність продукції та отримання від цієї діяльності прибутку.
Пункти 6.3.2, 6.3.4 угоди №2640 від 09 грудня 2004 року про умови користування нафтогазоносними надрами передбачають, що анулювання дії спеціального дозволу тягне за собою розірвання угоди тільки за наявності достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, висновками компетентних органів, або в судовому порядку.
Отже, угода №2640 від 09 грудня 2004 року про умови користування нафтогазоносними надрами має ознаки не адміністративного, а господарського дог овору, тому вимога заступника Генерального прокурора про її розірвання належить до юрисдикції господарських судів і має розглядатися за Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
Частиною 3 статті 21 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, провадження у даній справі було відкрито Господарським судом м. Києва з порушенням правил адміністративної юрисдикції, а постанова Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову і закрити провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 157 КАС України.
Керуючись ст. ст. 21, 157, 160, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС" на постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року – задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року – скасувати.
Провадження у справі за позовом заступника Генерального прокурора України, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов’язати вчинити певні дії та розірвання угоди - закрити.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Ухвала виготовлена в повному обсязі 21.01.08.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-4018/08 
Головуючий у І-ій інстанції: Шабунін С.В. 
№46/511-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008 рік м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Бєлової Л.В.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Константіновій Н.Б.
за участю представників апелянта (ТОВ "ІНТЕР-БАРС") - Яковлєва В.В., Ткаченка К.В.,
представника відповідача МОНПС - Сєтова М.О.,
представника позивача - Комаса О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС" на постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року по справі за позовом заступника Генерального прокурора України, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов’язати вчинити певні дії та розірвання угоди, -
ВСТАНОВИВ:
Керуючись ст. ст. 21, 157, 160, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС" на постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року – задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 23 січня 2007 року – скасувати.
Провадження у справі за позовом заступника Генерального прокурора України, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов’язати вчинити певні дії та розірвання угоди - закрити.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: