ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О. О., за участю представника позивача
ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення господарського суду Чернівецької області від 13 липня 2005
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13 вересня 2005 року у справі за його позовом до Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Чернівецькій області про
визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів Державної податкової адміністрації України у Чернівецькій
області про визнання недійсним рішення.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13
липня 2005 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13
вересня 2005 року рішення господарського суду Чернівецької області
частково скасовано та визнано недійсним рішення Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Чернівецькій області № НОМЕР_1
в частині застосування до ОСОБА_1. фінансових санкцій в розмірі
1000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами,
вищими від максимальних роздрібних цін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення
господарського суду Чернівецької області від 13 липня 2005 року та
змінити постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13 вересня 2005 року в частині залишення без змін рішення суду
першої інстанції - визнати недійсним в повному обсязі рішення
регіонального управління департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних
товарів ДПА України в Чернівецькій області №НОМЕР_3.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що Регіональним управлінням департаменту
з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у
Чернівецькій області 16.06.2004 року проведено перевірку
павільйону №АДРЕСА_1 в м. Чернівці, власником якого є позивач, по
дотриманню правил торгівлі підакцизними товарами. За результатами
перевірки складено акт №НОМЕР_2.
На підставі акту, податковим органом було прийнято рішення
про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_3, яким відповідно до
ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до позивача застосовано
фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за
відсутність у місці торгівлі декларацій про максимальні ціни на
тютюнові вироби та 1000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими
виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на
положення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
про те, що у суб'єкта підприємницької
діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами,
на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках від обороту,
у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути
розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що
були подані їх виробником або імпортером до центрального органу
державної податкової служби України або центрального органу
державної митної служби України.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено
застосування до суб'єктів підприємницької діяльності за
відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером
копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові
вироби фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків
вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше
1700 грн.
Суди правильно послались на статтю 1 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, відповідно до якої роздрібна торгівля - це
діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим
кінцевим споживачам.
На підставі досліджених доказів судом апеляційної інстанції
встановлено, що під час перевірки в торговому залі павільйону
позивача знаходились сигарети "Оптима" з ціною згідно цінників
1,20 грн., яка є вищою за максимальну роздрібну ціну виробника,
проте факт продажу тютюнових виробів в акті перевірки не
зафіксовано, оскільки такого не було виявлено, що стверджується
відсутністю жодних підтверджуючих документів. За таких обставин
немає підстав для застосування штрафних санкцій за роздрібну
торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних
роздрібних цін.
При розгляді справи судами встановлено, що під час перевірки
у місці торгівлі у позивача була відсутня декларація про
максимальні ціни на тютюнові вироби, а тому ДПI правомірно
застосувала до ОСОБА_1. фінансові санкції у вигляді штрафу у
розмірі 1700 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень
норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї
справи апеляційним судом не допущено. Правова оцінка обставин у
справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Чернівецької області від 13 липня 2005 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13
вересня 2005 року у справі за його позовом до Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у Чернівецькій області про
визнання недійсним рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.