ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     12 грудня 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Суддів: Фадєєвої Н.М., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
     Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.,
     розглянувши у  попередньому  розгляді  справу  за  касаційною 
скаргою управління Пенсійного фонду України в  Лисянському  районі
Черкаської  області  на  рішення  господарського  суду  Черкаської
області від 20.05.2005 року та постанову  Київського  міжобласного
апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року  у  справі  №
16/1551 за позовом відкритого акціонерного  товариства  "Лисянське
АТП - 17145" до управління Пенсійного фонду України в  Лисянському
районі  про визнання  вимог  недійсними  та  зобов'язання  вчинити
певні дії, -
 
                           встановила:
     Відкрите  акціонерне  товариство  "Лисянське  АТП  -   17145"
звернулось до  суду  з  позовом  до  управління  Пенсійного  фонду
України в Лисянському районі  про визнання вимог про сплату  боргу
форми Ю-1 від 05.03.2005 року на суму  3566,00  грн.,  №  Ю-1  від
05.04.2005 року на суму 4043,51 грн. та № Ю-1 від 05.05.2005  року
на суму 4064,47 грн. недійсними з підстав невідповідності  вимогам
чинного  законодавства  та  зобов'язання  вчинити  певні   дії   -
зобов'язати відповідача помилково сплачені суми  збору  в  розмірі
59491,51 грн. за  період  2002-2003  років  зарахувати  в  рахунок
майбутніх платежів, а помилково нараховані суми в розмірі 89584,19
грн. за цей же період, зняти з нарахування по особовому рахунку.
     Рішенням   господарського   суду   Черкаської   області   від
20.05.2005  року,  залишеним  без   змін   постановою   Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2005  року
позов відкритого акціонерного товариства "Лисянське АТП  -  17145"
до  управління  Пенсійного  фонду  України  в  Лисянському  районі
частково задоволений, в частині визнання  недійсними  вимог  форми
Ю-1 від 05.03.2005 року на суму 3566,00 грн., № Ю-1 від 05.04.2005
року на суму 4043,51 грн. та № Ю-1 від  05.05.2005  року  на  суму
4064,47  грн.  в  позові  відмовлено,  в   іншій   частині   позов
задоволений.
     Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
відповідач в касаційній скарзі просить рішення господарського суду
Черкаської області від 20.05.2005  року  та  постанову  Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2005  року
скасувати та прийняти нове рішення.
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи положення Закону України "Про правовий режим території,
що зазнала  радіоактивного  забруднення  внаслідок  Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
        , Закону України  "Про  загальнообов'язкове
пенсійне страхування", Iнструкції № 21-1 Пенсійного Фонду України,
суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного  висновку,  що
відповідач зобов'язаний був здійснити зарахування в рахунок сплати
майбутніх платежів помилково сплачену позивачем у 2003-2004  роках
суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за
періоди 2002-2003 роки та  зняти  з  обліку  в  особовому  рахунку
позивача суми заборгованості по збору за період 2002-2003 роки  на
підставі Закону України "Про правовий режим території, що  зазнала
радіоактивного забруднення  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 791а-12 ) (791а-12)
         звільнений на той період від вказаних платежів. Судами
першої та апеляційної інстанції також зроблено правильний висновок
щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсними
вимог про сплату боргу форми  Ю-1  від  05.03.2005  року  на  суму
3566,00 грн., № Ю-1 від 05.04.2005 року на суму 4043,51 грн. та  №
Ю-1 від 05.05.2005 року на суму 4064,47 грн., оскільки вимоги були
виставлені згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         , у  зв'язку  з  виникненням  у  позивача
поточної заборгованості у 2005 році і від сплати цих платежів  він
не звільнений, так як Законом України №  2505-IV  ( 2505-15 ) (2505-15)
          від
25.03.2005 всі зобов'язання щодо сплати обов'язкових  платежів  до
Пенсійного фонду України є обов'язковими.
     Відповідно до ст. 224 КАС  України  суд касаційної  інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  -  без
змін, якщо визнає, що суди  першої  та  апеляційної  інстанції  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
     Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги  не  дають
підстав  для висновку  про неправильне застосування  судами   норм
матеріального чи процесуального  права,  яке  призвело  або  могло
призвести  до неправильного вирішення справи.
     З  урахуванням  викладеного,  суди   першої  та   апеляційної
інстанції  винесли  законні і обгрунтовані  рішення,  постановлені
з дотриманням  норм  матеріального  та   процесуального   права  і
підстав для їх скасування не вбачається.
     Керуючись   ст.ст.220,   220-1,   223,   224,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України, -
 
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу  управління  Пенсійного  фонду  України   в
Лисянському районі залишити без задоволення.
     Рішення господарського суду Черкаської області від 20.05.2005
року   та   постанову   Київського    міжобласного    апеляційного
господарського суду від 07.07.2005 року залишити без змін.
     Ухвала  остаточна і оскарженню не підлягає.
 
     Судді:
 
                             (підпис)
     Фадєєва Н.М.
 
                             (підпис)
     Гордійчук М.П.
 
                             (підпис)
     Леонтович К.Г.
 
                             (підпис)
     Маринчак Н.Є.
 
                             (підпис)
     Чалий С.Я.
     З оригіналом згідно
     Суддя Вищого адміністративного суду України    К.Г.Леонтович