К/С № К-10114//06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
відповідача: Янок Т.М., Потапович Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сарнивибухпром"
Товариства з іноземними інвестиціями "Селищанський гранітний
кар'єр"
на рішення Господарського суду Рівненської області від
10.05.2005 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.08.2005 р.
у справі № 3/94
за позовом Дочірнього підприємства "Сарнивибухпром"
Товариства з іноземними інвестиціями "Селищанський гранітний
кар'єр"
до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
10.05.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р., у позові
відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не спростовані
висновки податкового органу про виявлені у ході перевірки
порушення, зокрема неправильне формування валових витрат та
виправлення позивачем помилки шляхом включення у наступному
податковому періоді суми до валового доходу без нарахування
штрафної санкції, передбаченої законом.
Позивач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати
вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Посилається на порушення судами п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та
неврахування вимог п. 11.1 ст. 11, п.п. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1
цього ж Закону.
Представники відповідача в судовому засіданні просять
касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без
змін, як законні та обгрунтовані.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце
розгляду справи, свого представника в судове засідання не
направив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали
справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Сарненською МДПI проведена планова документальна перевірка
дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП
"Сарнивибухпром" за період з 01.04.2001 р. по 31.03.2004 р., актом
якої від 26.07.2004 р. зафіксовано порушення підприємством
положень п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9. п.
5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Ці порушення полягали у
включені до валових витрат II кварталу 2001 року суму дооцінки ТМЦ
(вибухівки) - 87,3 тис. грн. не підтверджену розрахунковими,
платіжними або іншими документами. Це порушення призвело до
заниження податку на прибуток в сумі 16 700 грн. Сума дооцінки
87,3 тис. грн. у II кварталі 2001 року не включена до валового
доходу. Включення цієї суми до валового доходу у III кварталі 2001
року здійснено з порушенням п. 17.2 ст. 17 Закону "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованою позицію
судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для
задоволення позову та визнання недійсним спірного податкового
повідомлення-рішення, оскільки висновки податкового органу
позивачем не спростовані.
При цьому, суди правильно на час розгляду ними справи
виходили із вимог п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 який
покладав обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування
здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п.п. 4.2.2.
цього пункту є помилковим, покладається на платників податків.
Позивачем не було надано судам відповідних розрахункових,
платіжних та інших документів, які б підтверджували правомірність
включення до валових витрат у II кварталі 2001 року суму дооцінки
ТМЦ. Таким чином, порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.
5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
дійсно мало місце.
Є правильними і висновки судів попередніх інстанції стосовно
проведення позивачем виправлення помилки у III кварталі 2001
року - віднесення до валового доходу 87,3 тис.грн. - суми дооцінки
ТМЦ з порушенням вимог п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181, оскільки
відображена підприємством сума недоплати у декларації, поданої у
наступний податковий період, не була збільшена на суму штрафу у
розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням
загальної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Враховуючи викладене, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають
нормам матеріального права.
Доводи податкової інспекції, викладені у касаційні скарзі,
відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать
вищевикладеній позиції. Суд першої інстанції, з яким погодився суд
апеляційної інстанції, надав належну та правильну правову оцінку
доводам позивача, на які він посилався в обгрунтування своїх
позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сарнивибухпром"
Товариства з іноземними інвестиціями "Селищанський гранітний
кар'єр" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Рівненської області від 10.05.2005 р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 25.08.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 11.12.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук