на постанову господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 07 березня 2006 року

у справі за позовом Приватної фірми "Опус" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2005 року Приватна фірма "Опус" звернулась до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень № 9 від 19 серпня 2005 року, яким визначено податкове зобов,язання за платежем ввізне мито в розмірі 10 085, 92 грн, та № 10 від 19 серпня 2005 року, яким визначено суму податкового зобов,язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 017, 18 грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 07 березня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Приватна фірма "Опус", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 07 березня 2006 року, прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях Хмельницька митниця вважає касаційну скаргу Приватної фірми "Опус" такою, що не грунтується на діючому законодавстві України.

Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Як встановлено судами, Приватною фірмою "Опус" подано до Хмельницької митниці (яка є правонаступником Подільської регіональної митниці відповідно до Наказу Державної митної служби України № 194 (v0194342-05) від 22 березня 2005 року ) подано вантажно - митні декларації типу IМ-40:

- № 40000/2/003919 від 25 червня 2002 року, в якій задекларовано товар "запчастини для автомобілів; комплект свічок запалювання двигуна "BERU"; свічка накалювання двигуна, код товару 8511809000;

- № 40000/2/004499 від 13 липня 2002 року, в якій задекларовано товар "запчастини для автомобілів; комплект свічок запалювання двигуна "BERU"; свічка накалювання двигуна, код товару 8511809000;

- № 40000/3/001142 від 11 березня 2003 року, в якій задекларовано товар "запчастини для автомобілів; комплект свічок запалювання двигуна; свічка розжарювання двигуна; комплект свічок запалювання "BERU", код товару 8511809000.

Державною митною службою України проведено комплексну перевірку службової діяльності Подільської регіональної митниці за 2002 - 2004 роки та складено акт перевірки від 28 березня 2005 року, в якому визначено, що в ході проведення перевірки виявлено невідповідність даних графи 31 про товар "Запасні частини для легкових автомобілів: свічі запалювання у ВМД від 11 березня 2003 року № 4000/3/003919, ВМД від 13 липня 2002 року № 40000/2/004499, ВМД від 11 березня 2003 року № 40000/3/001142 відомостям графи 33. Згідно з УКТЗЕД товар "Свічка запалювання для автомобілів" класифікується за кодом 8511109010 (ставка мита - 20-40 %), а не за тим, що указаний у ВМД, а саме 851180900 (ставка мита 5-10 %). Втрати надходжень від неправильної класифікації становлять 12 103, 09 грн.

Подільською регіональною митницею позивачу направлено повідомлення № 03/3 -1347 від 14 червня 2005 року, в якому відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) повідомлялось позивача про податкове зобов'язання, що виникло в результаті недоборів митних платежів з ввізного мита та податку на додану вартість у зв'язку з встановленням факту неправильної класифікації товарів по ВМД № 40000/2/004499 від 13 липня 2002 року, № 40000/2/003919 від 25 червня 2002 року, № 40000/3/001142 від 11 березня 2003 року. Загальна сума недоборів митних платежів складає 13 046, 41 грн., в тому числі мито - 10 872, 00 грн., податок на додану вартість - 2 174, 41 грн., а також визначено пеню в розмірі 3 687, 38 грн.

Таким чином, загальна сума податків, яка підлягала сплаті, складала 16 733, 79 грн.

Вказані повідомлення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивач в порушення вимог Закону України "Про митний тариф України" (2371-14) , УКТЗЕД невірно у ВМД № 40000/2/003919 від 25 червня 2002 року, ВМД № 40000/2/004499 від 13 липня 2002 року, ВМД № 40000/3/001142 від 11 березня 2003 року задекларував товар "свічка запалювання для автомобілів" за кодом 8511809000 (ставки мита 5-10 %) замість коду 85111109010 (ставка мита 20-40 %), що призвело до виникнення недоплати з ввізного мита та податку на додану вартість.

При цьому суди в своїх рішеннях вірно посилались на те, що відповідно до положень п. 2 Iнструкції про порядок заповнення ватажної митної декларації (затвердженої Наказом Державної митної служби від 09 липня 1997 року № 307 (z0443-97) ), підпункту 1.5 п. 1 Iнструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість (затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09 червня 1999 року № 346 ) та п. 5 Положення про вантажну митну декларацію (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 (574-97-п) ), декларант самостійно визначає в ВМД назву товару, код товару і свої податкові зобов'язання.

Крім того, суди в своїх рішеннях дійшли вірного висновку, що Державною митною службою в межах строку, визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , надано відповідь на повторну скаргу позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Приватної фірми "Опус" відхилити, а постанову господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 07 березня 2006 року залишити без змін.